Сидератами або зеленими добривами називають швидкорослі, невибагливі і часто холодостійкі рослини, які вирощують, щоб відновити і поліпшити структуру грунту, збагатити її органікою, інформує Ukr.Media.
- Надземна частина рослин закриває землю, служачи природною мульчею. В результаті грунт зберігає вологу, а бур'яни (хвощ, осот, пирій) насилу пробиваються.
- Сидерати можна сіяти протягом всього сезону, в проміжках між вирощуванням основних культур. Грядки не будуть пустувати і заростати бур'янами.
- Коріння рослин - сидератів отримують поживні речовини з нижніх шарів ґрунту і, розкладаючись, збагачують його. Надземна частина, зрізана і залишена на поверхні чи забита на невелику глибину (5-7 см), теж віддає ґрунту поживні речовини.
- Коріння деяких сидератів виділяють особливі речовини - алкалоїди, які пригнічують розвиток багатьох хвороб і шкідників. Всі ці фактори створюють сприятливі умови для життєдіяльності мікроорганізмів і дощових черв'яків, які й працюють на родючість ґрунту.
- Конюшина, буркун, фацелія, гречка, люпин - прекрасні медоноси і допоможуть залучити на ділянку комах - запилювачів.
Короткий огляд основних культур сидератів
Бобові: люпин, конюшина, квасоля, люцерна, віка, соя, горох, боби.
На клубеньках коренів бобових живуть азотофіксируючі бактерії, які засвоюють азот з повітря і переводять його у доступні для рослин форми. Також бобові здатні засвоювати фосфор з важкорозчинних сполук. Коли коренева система відмирає, накопичені органічні речовини переходять у ґрунт.
Люпин - найдавніший і ефективний сидерат. Росте на бідних грунтах, переносить посуху, відмінний попередник для помідорів, капусти та картоплі. Коріння рослини йдуть на глибину до 2 м і не тільки розпушують ґрунт, але і видобувають поживні речовини з самих глибин. Нарешті, люпин містять алкалоїди, які оздоровлюють грунт.
В якості зеленого добрива найбільш продуктивні конюшина лучна (червона) і біла (повзуча). Вони швидко ростуть і холодостійкі.
Віку часто сіють в суміші зі злаковими культурами. Вона швидко нарощує зелену масу, тому її використовують як проміжну культуру в початку-середині літа. Особливо добре віка впливає на томати, перець, баклажани, баштанні культури: вона сіється до посіву насіння або висадки розсади основної культури, скошується і використовується в якості мульчі або сіється відразу в міжряддях.
Вирощують ююцерну для оздоровлення та декорування сонячних ділянок з бідними ґрунтами. Люцерна - багаторічник і при сприятливих умовах здатна рости на одному місці до 20 років. Витримує затоплення території талими водами протягом місяця, але тривалого заболочення не терпить. Швидко відростає після скошування, при хорошому розвитку кратність скошування 3-5 разів за сезон. Густа мережа коренів поширюється на глибину до 1-1,5 м, рихлить грунт і збагачує його азотом, фосфором і кальцієм.
Хрестоцвіті: гірчиця, редька, суріпиця, ріпак, крес-салат.
Хрестоцвіті холодостійкі, швидко відростають, але містять менше азоту, ніж бобові, тому рекомендується висівати їх спільно.
Гірчиця біла витримує заморозки до -3...-5 °С, швидко набирає зелену масу і утворює потужну кореневу систему. Її висівають кілька разів за сезон, починаючи з кінця квітня і закінчуючи подзимним посівом, залишаючи рослини перегнивати під шаром снігу. Гірчиця володіє бактерицидними властивостями, стримує розвиток шкідників і приваблює корисних комах.
Суріпицю рекомендується висівати на важких глинистих грунтах або на початку освоєння ділянок з виснаженим грунтом.
Редька олійна також добре розпушує важкі і ущільнені ґрунти. Росте швидко, пригнічує навіть злісні бур'яни і допомагає боротися з багатьма захворюваннями і шкідниками (кілою капусти, нематодами). Завдяки глибокій кореневій системі редька, на відміну від суріпиці, добре переносить посуху і здобуває потрібні рослині речовини з глибоких шарів грунту.
Ріпак збагачує грунт фосфором і сіркою, розпушує і структурує його за рахунок розвиненої кореневої системи, але на бідних і важких ґрунтах росте погано.
Злакові: жито, овес, пшениця, ячмінь.
Холодостійкі культури, мають розгалужену кореневу систему, тому особливо рекомендуються для структурування важких і ущільнених ґрунтів. Злакові утримують поживні речовини у верхніх шарах, не даючи їм вимиватися з талими водами, збагачують грунт азотом і калієм. Ці рослини не тільки заорюють, але і використовують в якості мульчі.
Жито озиме здавна використовується для підзимового посіву, воно здатне рости при досить низьких температурах. Не варто його садити в саду між плодовими деревами, оскільки культура сильно висушує грунт.
Овес ще більш невибаглива рослина, росте навіть на торфовищах, не боїться ні морозу, ні сльоти, тому його висівають вже в кінці березня - початку квітня. Можливі річний і підзимовий посів: посіяний восени, овес замерзне на грядках і буде сприяти снігозатриманню. Наступної весни ви виявите, що завдяки вівсяній мульчі грунт стала пухким і родючим.
Фацелію серед сидератів виділяють особливо. Вона відноситься до сімейства бурачникових і не є родичкою культурних рослин середньої смуги. Тому її можна сіяти до і після будь-яких овочів і зелені, не побоюючись розвитку шкідників і хвороб.
Швидко розростається. В середині травня між фацелією роблять лунки, висаджують розсаду кабачків, огірків, капусти і мульчують грунт. Рослини будуть захищати розсаду від перепадів температури вночі, від вітру і прямих сонячних променів. Через тиждень пагони зрізують і мульчують ними грунт на цих грядках - вони швидко віддають азот і дозволяють зберегти вологим верхній шар грунту.
Гречка здатна рости на бідних і важких ґрунтах. Переносить посуху, але боїться заморозків, тому сіють її з середини травня. Глибоко розгалужена коренева система поліпшує структуру ґрунту, а розкладаючись, збагачує її органікою, фосфором і калієм. Гречку часто садять між плодовими деревами.
Красолю і чорнобривці вирощують для оздоровлення грунту. Чорнобривці цвітуть до морозів і відлякують багатьох городніх шкідників (попелиці, нематоди та інші), їх часто садять разом з пасльоновими. Красолю багато садівники вважають кращою рослиною для пристовбурних кіл плодових дерев і ягідних чагарників. Висаджувати потрібно 2-3 рослини на квадратний метр. Восени рослини відмирають, але їх коріння залучають дощових черв'яків. Красолю особливо добре садити під яблунями - її не любить зелена попелиця.
Основні способи вирощування сидератів
- Насіння сіють рядами з міжряддями в 10-15 см або густо врозкид. Коли рослини набирають достатню кількість зеленої маси, їх скошують і закладають у землю на глибину 5-7 см або підрізають на глибині 2-3 см так, щоб коріння залишилися в ґрунті, а «бадилля» залишають на поверхні в якості мульчі. Глибоке переорювання або перекопування не рекомендується: ґрунт у цьому разі ущільнюється, втрачає структуру, а закопана рослинна маса буде гнити.
- Сидерат сіється до або після вирощування основної культури. Перший раз сіють сидерати ранньою весною, скошують і залишають в якості мульчі, потім висаджують розсаду основних культур. Іноді навесні висівають сидерати, а розсаду основних культур садять в ямки і борозенки, викопані серед відростаючих сидератів. Скошують сидерати акуратно (секатором, плоскорізом), коли основна культура піде в зростання. При осінньому посіві після збирання основних культур також допускаються два варіанти: після відростання підрізати, залишити на ділянці, або, у випадку зі злаковими, залишити на зиму, не зрізаючи.
- Поширене і одночасне вирощування з основними культурами, коли сидерати сіють в міжряддях.
- Для відновлення ґрунту на якій-небудь ділянці саду або городу сидерати вирощують весь сезон, скошуючи їх і знову подсіюючи 2-4 рази.
- Злаки хороші тим, що їх сіють одноразово: після скошування вони відростають знову. До злакових можна підсівати бобові.
- Для оздоровлення грунту в теплиці в кінці сезону використовують рослини родин Злакових та Хрестоцвітних. Якщо теплиця засмічена бур'янами, в серпні-вересні, після збирання врожаю, рекомендується висіяти жито. Навесні, в середині квітня, його потрібно скосити і використовувати в якості мульчі, грунт з залишками коренів перекопати. Для знезараження грунту підходять гірчиця біла та редька олійна. Висійте їх в кінці літа або в перших числах березня, а до моменту висаджування розсади (перець, баклажан, томат, огірок) скосіть і прикопайте в землю на глибину 10-15 см.
5 правил використання сидератів
- Рослини сійте густіше, ніж при посіві на врожай.
- Скошуйте сидерати до масового цвітіння і утворення насіння, інакше стебла загрубіють і будуть розкладатися довше. Крім того, молоді рослини містять більшу кількість поживних речовин.
- Ретельно плануйте сівозміну. Не садіть слідом за сидератами рослини, які відносяться до того ж сімейства. У ґрунті можуть залишатися їх загальні шкідники і збудники хвороб.
- При заробці сидератів у грунт садіть або висівайте основну культуру, не раніше ніж через 2 тижні.
- Озимі сидерати, посаджені восени, залишайте на грядках до весни. Тоді грунт не доведеться перекопувати, він природним чином стане рихлим.
