В силу свого південного походження гіацинти більше теплолюбні, ніж, наприклад, тюльпани. В умовах середньої смуги їх доводиться викопувати на літо, інакше цвітіння слабшає, а потім взагалі сходить нанівець. Потім надземна частина відмирає, і цибулина майже півроку "відпочиває" в грунті, неабияк нагрітому спекотним південним сонцем. У цей період зовнішнього спокою всередині цибулини формуються пагони з листям і суцвіттями, і зачатки дочірніх цибулин. Грунт тут не замерзає і взимку. В умовах середньої смуги для нормального формування вегетативних органів і суцвіття майбутнього року цибулини гіацинтів бажано щорічно викопувати і містити до осені при певному температурному режимі. Без цього вже на другий рік цвітіння слабшає, а далі - повністю сходить нанівець, інформує UkrMedia.
Найкраще викопувати гіацинти в кінці червня-початку липня, коли пожовкнуть листя. Викопані цибулини акуратно очищають від землі, зрізають листя і просушують 2-3 дні. Потім очищають від зайвих лусок, коренів, наростів на дінці, відокремлюють великі пагонці і прибирають на зберігання. Загальна тривалість зберігання - близько 95 днів. З них 2 місяці цибулини бажано зберігати при температурі 25-26°С, потім - місяць при 17°С. Вологість в приміщенні, де зберігаються цибулини, при цьому повинна бути не занадто низькою, щоб вони не висохли. Для підтримки вологості можна час від часу обприскувати цибулини водою.
Висаджують цибулини гіацинтів в кінці вересня - початку жовтня. Як і тюльпани, при занадто ранній посадці гіацинти можуть рушити в ріст і загинути взимку, а при пізній - не встигнуть вкоренитися до промерзання ґрунту на глибину посадки. Однак садити гіацинти можна аж до першої половини листопада. Але тоді місце слід заздалегідь утеплити листям або іншим матеріалом з тих, що є під рукою, і захистити плівкою від дощу і снігу. І після посадки знову укласти утеплення.
Ділянку для посадки гіацинтів фахівці радять підготувати ще в серпні, за два місяці до висадки, інакше природна осадка ґрунту може викликати обрив коренів, які почнуть розвиватися восени. При посадці в лунки бажано додати добре перегнилий компост або торф, якщо його не додавали при попередньому перекопуванні грунту.
Площа живлення цибулини гіацинта становить 15 х 20 см. Глибина посадки від дінця цибулин 15-18 см для розбірних, великих цибулин, діаметром близько 5 см. Дрібні цибулини і пагонці висаджують густіше і не так глибоко. Для гіацинтів, як і для всіх цибулинних, дуже бажана посадка у "піщану сорочку": на дно борозни або лунки насипають чистий річковий пісок шаром 3-5 см. Цибулину злегка вдавлюють в нього, потім засипають піском, а потім вже грунтом. Цей прийом виключить загнивання донців цибулин, захистить від інфекції, наявної в грунті, і поліпшить дренаж. Якщо земля суха, посадки треба полити, щоб поліпшити укорінення цибулин.
З настанням стійких морозів посадки гіацинтів краще вкрити. Для цього можна використовувати сухий торф, перегній, тирсу, сухе опале листя і лапник. Навесні, як тільки грунт почне відтавати, укриття потрібно обережно зняти, оскільки паростки у гіацинтів з'являються дуже рано.
У догляді за гіацинтами найголовніше - підживлення. Першу з них вносять одразу після появи паростків, використовуючи аміачну селітру (20-30 г на 1 кв. м.). Після появи бутонів на 1 кв. м. вносять 20 г аміачної селітри, 40 г суперфосфату і 30 г хлористого калію. Після цвітіння - 40 г суперфосфату і 40 г хлористого калію або калі-магнезії на 1 кв. м.
Розмножуються гіацинти цибулинами, цибулинами-дітками і цибулинними лусками. Насіннєвий спосіб застосовується тільки при виведенні нових сортів, оскільки сіянці не повторюють зовнішніх ознак батьків і зацвітають лише через 5-7 років.
