Зараз все частіше пригріває сонце. Однак, таке приємне явище може принести шкоду садовим деревам. І все ж про це треба пам'ятати, інформує UkrMedia.
Що відбувається
У погожий день не хочеться йти з вулиці. Але ось сонце сіло, морозець починає щипати вуха і ніс, і ми йдемо додому, в тепло. А як в цю пору відчувають себе кущі і дерева? Їх неприкриті тінню стовбури теж пече яскраве сонце, посилене відображенням від снігу. Воно нагріває всі поверхні, пробуджує живі тканини, знижуючи їх стійкість до морозу. Від різкого перепаду денних і нічних температур молода кора може лопнути, утворюються або морозобійні тріщини, або відлупини кори. На жаль, все це - незворотні зміни, шрами на все життя дерева. На старих деревах нерідко можна бачити зарослі або відкриті рани з напливами, першопричиною появи яких були морозобійні тріщини, отримані деревом в молодості. Дерево намагається затягнути рану молодою корою, яка, на жаль, теж пошкоджується. З року в рік збільшується наплив, але так і не заростає.
Чим це небезпечно
Пошкодження кори зазвичай в цілому послаблює дерево. Відкривається шлях для шкідників і для розвитку захворювань. Можуть виникнути наступні проблеми:
Морозобійний рак - характерні напливи на стовбурі. Формуються уздовж тріщин і можуть бути зімкнуті (закрита форма) або на місці тріщини утворюється глибока щілина, дупло (відкрита форма). Часто зустрічається на дубі, липах, вязах, білій акації (робінії), кленах, рідше на деяких видах ялин і ялиць.
Заселення дереворуйнівними грибами, які викликають гнилизну центральної частині стовбура (ядра): трутовик лускатий, сірчано-жовтий трутовик та інші.
Некрози (відмирання) кори через різних збудників і нездатності пошкодженої морозом кори протистояти атаці патогена.
Чорний рак яблуні, груші - грибне інфекційне захворювання. Спочатку на корі з'являються малопомітні вдавлені бурі плями, потім вони темніють. Хвороба поширюється по стовбурі і гілках, викликає всихання крони.
Заселення стовбуровими шкідниками (непарний короїд, деякі види златок і вусанів).
Що робити
Такі ошкодження легше попередити, ніж лікувати. Садова побілка - найбільш простий і ефективний спосіб захисту. Важливо захистити стовбури з тонкою корою і скелетні гілки (діаметром від 2-3 см), місця відгалуження сучків. Гілки в кроні зазвичай пошкоджуються менше: вони притіняють один одного, і сонячне світло потрапляє на них під кутом. Стовбури можна обмотувати мішковиною чи спеціальними циновками (продаються в садових центрах). Це роблять восени - для захисту стовбурів не тільки від весняних пошкоджень, але й від зимових морозів. Але під покривним матеріалом можуть зимувати шкідники. Крім того, у вологу погоду мішковина промокає, і стовбури під нею погано провітрюються. Якщо у вас немає можливості вчасно зняти мішковину, краще не застосовувати її.
Навесні огляньте свої посадки, звертаючи особливу увагу на південну сторону крони і стовбура. Придивіться до кори стовбурів і гілок молодих і старих дерев, поторкайте їх, порівняйте. Стара кора вкрита відмерлою шкіркою, товщина якої - від декількох міліметрів до декількох сантиметрів. Кірка - прекрасний теплоізолятор, вона перешкоджає небезпечному нагріванню і охолодженню живої тканини. А молода кора, як правило, не більше 0,5-0,7 см, на дотик вона пружна, при сильному натисканні мнеться пальцями,і звичайно, вона менше захищає дерево. Так що передусім подбайте про молоді посадки.
Немає єдиного рецепту, що робити з морозобійними тріщинами, - все залежить від ступеня пошкодження. Верби, скумпії, клени у важких випадках взагалі буває доцільно зрізати "на пень", тільки робити це потрібно обов'язково навесні, щоб молоді пагони, відрослі від пня, за літо зміцніли. Багато дерев, особливо кленів, після пошкодження починають виділяти сік. Не намагайтеся замазати тріщину садовим варом - це марно. Коли інтенсивний сокорух припиниться, потрібно ретельно змити зі стовбура натікання, обробити краї рани (обрізати задирки і задираки) і змастити уражене місце для дезінфекції. А "залікувати" свою рану дерево має саме, головне, не заважати йому.
Якщо ви удобрюєте дерева, то для пошкоджених морозом знизьте дозу наполовину і з другої половини літа повністю припиніть внесення азотних і органічних добрив. У серпні - на початку вересня внесіть деревну золу (10 г або 2-3 ст. л. на квадратний метр пристовбурового кола). Підгодівля золою підвищує зимостійкість рослин.
Група ризику
- Молоді дерева і чагарники, нещодавно куплені і посаджені. Їх вразливість пояснюється тим, що в розпліднику стовбури і крони формуються в тіні і досить занижені. Пересадка на нове місце і перша зимівля в нових умовах - серйозне випробовування для саджанця.
- Дерева з тонкою корою і теплолюбні індродуценти. Сильно пошкоджуються верби, клени, які потрапили на наші ділянки з європейських розплідників.
- Дерева, посаджені на сонячних місцях. Наприклад, яблуня на південній околиці саду при інших рівних умовах схильна до більшої небезпеки порівняно з деревами в глибині саду.
- Дерева, що ростуть на постійно перезволожених ґрунтах або при неправильному догляді (надлишок вологи, добрив). Анатомічна будова деревини і її стійкість до розтріскування залежать від умов, в яких дерево росте.
