Смородина являє собою кущ невеликого зросту, на якому розташовані грона на довгих тоненьких гілочках. Для того щоб гілки куща не припадали до землі, для них споруджують спеціальний залізний круг, причому ширина цього круга безпосередньо залежить від діаметра куща (його зазвичай визначають за тінню, яку відкидає на землю кущ), інформує Ukr.Media.
Догляд за смородиною досить нескладний (ця рослина дуже невибаглива), однак все ж варто дотримуватися кілька умов. Необхідно витримувати режим і регулярність поливу смородини (особливо в період дозрівання ягід), знищувати бур'ян і бур'яни біля кущів, а також проводити профілактичні заходи для запобігання появи шкідників і вірусних хвороб.
Смородина дуже любить вологу, тому важливо регулярно поливати землю біля кущиків, і намагатися підтримувати ґрунт постійно сирим і вологим. Причому поливи необхідні смородині у період з весни по осінь.
Під час посадки навесні починає розвиватися коренева система, яка потребує вологи; в літній період смородина активно плодоносить і для кращого зав'язування плодів та їх хорошого дозрівання також необхідна вода. А осінь — період, коли формуються зачатки бруньок, які на наступний рік перетворюються в листя і грона, і тому під час цього процесу також важливо підтримувати хороший рівень вологості ґрунту.
Кущі смородини також потребують у підгодівлі та добриві. Причому добриво ґрунту біля куща з допомогою органічних речовин (перегній, компост) краще проводити восени, після збору врожаю, а ось підживлення рослини хімічними добривами починають на початку літа. Для цього використовують розчини солей калію, суперфосфату та аміачної селітри. Добрива вносять лише при наявності вологи в ґрунті. Слід зазначити, що для смородини краще використовувати розчини органічних добрив (відстояний у воді пташиний послід або коров'як). Для добрива навколо куща смородини викопують невелику борозенку, вливають туди живильний розчин і підгортають смородину.
Догляд за смородиною передбачає й обрізання зайвих пагонів, що дозволяє сформувати повноцінний кущ, який дає соковиті та смачні плоди. Отже, обрізка здійснюється на початку весни, коли ще не розпустилися бруньки. При цьому сухі та зайві пагони намагаються видалити таким чином, щоб не залишалося пеньків з кореневищами, адже вони є розсадником для розвитку вірусів і грибків. Найбільший вік для втечі смородини — 5 років. Після цього моменту старі гілки потрібно обрізати та викорчовувати. При цьому варто врахувати, що для формування повноцінного куща смородини в ньому повинні бути п'ять пагонів нинішнього року і по стільки ж паростків від попередніх чотирьох років.
Таким чином, у куща повинно налічуватися близько 25 різновікових пагонів. На гілках повноцінного куща смородини може утворюватися досить велика кількість грон з ягодами, в результаті чого прикореневі паростки нахиляються до землі або навіть лягають на неї. Ягоди при цьому можуть підгнивати та псуватися, тому важливо забезпечити захист гілочок смородини від опускання і перегинання. Для цього встановлюють навколо кожного куща спеціальні обмежувачі, які відповідають діаметру куща. Їх виготовляють з металу або дерева і застосовують до закінчення сезону плодоношення смородини, а потім знімають на зиму (щоб вони не заважали проводити осінню обрізку та інші городні роботи).
В зимовий період дуже важливо не допускати примерзання пагонів смородини, оскільки це може призвести до зниження врожайності в наступному році. Тому оптимальним варіантом буде пригинання паростків смородини до землі. Взимку їх прикриє шаром снігу і вони не замерзнуть.
Розмножують смородину переважно горизонтальним пригинанням. Для цього один або кілька пагонів на кущі (залежно від обсягів необхідних саджанців) пригинають до землі та підгортають, додатково закріпивши гілку спеціальними садовими гачками.
Таку операцію проводять ранньою весною до моменту активного розкриття бруньок на пагонах. Саме бруньки згодом утворюють на вкопаному паростку нові пагони. Підгортання нових саджанців необхідно проводити за мірою їх росту, ця процедура здійснюється 2-3 рази. При цьому важливо регулярно поливати молоді пагони, адже вони активно формують власну кореневу систему.
Повне відділення дочірньої втечі від материнського куща здійснюють на початку осені, при цьому кожен з нових паростків відокремлюють від материнської гілочки таким чином, щоб кожний з них мав свою сформовану кореневу систему. Якщо пасинки мають чудово сформоване кореневище, їх можна висаджувати на постійне місце проживання.
А у випадку погано розвиненої кореневої системи важливо провести додаткову посадку на тимчасове місце. При цьому для таких пагонів важливий хороший удобрений ґрунт, регулярний полив протягом усього літнього періоду та обробка проти шкідників. У такому разі ці пагони до осені будуть достатньо міцними і їх можна буде пересадити на постійне місце.
Можна для розмноження смородини використовувати й здерев'янілі паростки. Їх поділяють на окремі деленки, близько доби тримають у воді, а потім пікірують у відкритий ґрунт (він повинен бути вологим) при цьому залишаючи кілька бруньок на втечу над поверхнею землі. Однак такий спосіб посадки більш трудомісткий і вимагає великих витрат часу.
