Коли врожай зібраний, саме час задуматися про те, як вберегти садові рослини від шкідників і хвороб у майбутньому.

Коли врожай зібраний, саме час задуматися про те, як вберегти садові рослини від шкідників і хвороб у майбутньому, інформує Ukr.Media.

У сонячний день візьміть секатор, баночку з гасом, пензлик, лупу, рукавиці й вийдіть на свою ділянку. Перш за все потрібно знайти "зимові квартири" ворогів майбутнього врожаю.

На молодих гілочках дерев і декоративних чагарників, у гніздах з висохлого листя ховаються гусениці й золотогузки. В засохлих і почорнілих плодах фруктових дерев зберігаються збудники плодової гнилі та чорного раку.

На яблуні, груші, ягідних кущах легко виявити колонії різних щитівок — небезпечних сисних комах, які сидять нерухомо під щільними щитками величиною 2-4 мм на корі гілок і штамбів. Якщо голкою обережно підняти щиток, то під лупою можна побачити купку світлих або червоних яєць або личинок.

На корі молодих пагонів яблуні близько від бруньок добре видно чорні блискучі (до 0,5 мм) яйця попелиць і помаранчеві яйця мідяниці. У розвилках гілочок близько бруньок і в складках кори — скупчення яскраво-червоних яєць яблуневого кліща. На кінцях молодих гілочок залишають своє потомство самки кільчастого шовкопряда. Їх яйцеклітини являють собою темні бісерні колечка, в кожному з яких налічується до 400 яєць. Самки іншого шовкопряда — непарного — відкладають яйця на нижній частині стовбурів, пнях, парканах, будівлях, покриваючи їх жовтуватими волосками. У кожній кладці буває до 500 яєць.

Під старою відмерлою корою, в тріщинах штамбів і основних гілок знаходять притулок гусениці яблуневої й сливової плодожерок. Вони вигризають у корі невеликі поглиблення і покривають себе щільними павутинними коконами.

Опале листя служить притулком для павутинних кліщів і жуків-довгоносиків. На опалому листі зберігаються збудники парші яблуні та груші, антракнозу та септоріозу смородини й аґрусу. У верхньому шарі ґрунту під кронами дерев і чагарників зимують личинки й лялечки пильщика, лялечки аґрусової вогнівки та інші шкідники.

Найпростіший метод боротьби — механічний. Восени його можна використовувати для захисту саду від лускокрилих шкідників. Гнізда бояришниці й сухі плоди знімають з дерев за допомогою жердини, на кінець якої надягають пристосування у вигляді лапок, рогаток, щіток. Гнізда золотогузки бувають міцно прикріплені, тому їх зрізують секаторами разом з гілочками. Зрізані гнізда і засохлі плоди спалюють. Але якщо ви хочете використовувати природних ентомофагів — комах-паразитів — зібрані восени або навесні гнізда бояришніці й золотогузки, гілки з кладками шовкопряда, очищену зі штамбів кору, залишки ловчих поясів слід покласти в банку і закрити її сіткою з осередками близько 2 мм. Банку треба поставити під навіс подалі від дерев. Навесні зі шкідників вилетять ентомофаги. Вони набагато дрібніше комахи-господаря, вільно пройдуть крізь осередки сітки й поповнять армію шестиногих помічників людини. Вони розлетяться по саду, а гусениці шкідники загинуть без їжі.

Водночас зрізають гілочки з яйцекладками кільчастого шовкопряда. Їх також краще не спалювати, а поставити в скляну банку в сараї, щоб вивелися ентомофаги. Яйцекладки непарного шовкопряда з дерев зіскрібають дерев'яними скребками на розстелену під ними тканину і відразу спалюють. Якщо ви виявили їх на старих лісових деревах, пнях, парканах, обмажте ці місця з допомогою невеликої волосяної кисті гасом.

Пізньої осені обов'язково перекопайте ґрунт в саду. Це порушує умови зимівлі шкідників і збудників хвороб, губить їх. Частина яєць попелиці гине в результаті вирізки прикореневої порослі й пагонів, які не плодоносять. Необхідно також згребти й спалити опале листя або закласти його в компостні купи, засипавши землею, торфом, щоб не допустити навесні майбутнього року вильоту з листя спір парші та інших збудників грибних хвороб.

У суху погоду зачистить до здорової деревини рани й дупла, продезінфікуйте їх 1%-ним мідним купоросом і замажте садовим варом.

Штамби та основні скелетні гілки фруктових дерев обережно очистіть тупим скребком від частинок відмерлої кори, при цьому ретельно огляньте тріщини, дупла. Якщо в них є кокони з гусеницями, виберіть їх і знищіть.

У міжряддях і під кущами смородини, аґрусу, малини ґрунт теж потрібно перекопати разом з опалим листям, намагаючись не пошкодити коріння. Це дозволить знищити значну кількість лялечок аґрусової вогнівки, чорносмородинного пильщика та інших шкідників, що зимують у верхніх шарах ґрунту. Побачити цих комах складно, але, якщо влітку ягоди задовго до дозрівання червоніли й засихали, були обплутані павутиною або ж сильно розросталися, набували ребристу форму, передчасно забарвлювалися, значить, на вашій ділянці поширені аґрусова огнівка або чорносмородинний пильщик і вам треба підгорнути кущі так, щоб ґрунт, торф або компост лежали навколо них шаром 8-9 см. Навесні після цвітіння кущі обережно, щоб не пошкодити коріння, звільняють від надлишкової землі.

Старі насадження суниці, що підлягають заміні, після збирання врожаю ретельно перекопайте, прикривши ґрунтом всі рослинні залишки. Великою небезпекою для цієї культури є суничний прозорий кліщ. Побачити його теж практично неможливо, але заселені їм кущі мають характерні відмінності. Листки зморщуються, стають жовтувато-маслянистими й звичайно відмирають. Кущі дрібнішають, лише перші листки іноді досягають звичайних розмірів, але і вони відрізняються від здорових зморшкуватістю. На ділянках трьох-чотирирічної суниці, якщо вона сильно заражена суничним прозорим кліщем, відразу після закінчення збирання ягід обривають листя і видаляють їх з ділянки. Такі рослини потребують особливо дбайливого догляду — полив, підгодівля, підсипання землі до кореневища при розпушуванні.