Грамотно підібраний ґрунт — запорука міцної розсади, а це означає, що і всього врожаю. У кожної городньої культури свої вимоги. Однак є інгредієнти, які не можна додавати до жодної ґрунтосуміші, інформує Ukr.Media.
У суперечках про те, який саме ґрунт кращий — садовий або придбаний, зламана не одна сотня списів. Городники-початківці не полюбляють ризикувати, і тому купують ґрунтосуміш у магазині. У той час як їх більш досвідчені спільники вважають за краще готувати її самостійно.
Існує безліч рецептів ґрунту для вирощування розсади перцю, огірків, томатів та інших культур. Проте всі вони сходяться в одному: є компоненти, які у жодному разі не можна додавати в ґрунт для розсади.
Глина
Глина робить ґрунт щільним і важким. Він припиняє пропускати повітря і швидко пересихає. Молоді рослини можуть загинути через нестачу харчування і води. І хоча власне глина багата на поживні речовини, вони практично не доступні для рослин.
Кар'єрний або будівельний пісок
Кар'єрний і будівельний види піску абсолютно не підходять для розсадного ґрунту. Вони не родючі і містять багато глини, яка дуже погано пропускає воду і повітря, і тим самим згубно впливає на молоду розсаду. Крім того, у такому піску практично немає поживних елементів. Тому для створення ґрунтосумішей краще за все використовувати пісок, добутий з річкового русла. Він набагато легший і більш чистий, в ньому практично не буває глини та інших домішок.
Свіжий гній
Після потрапляння у ґрунт свіжий гній починає виділяти гази, а разом з ними і тепло, яке негативно впливає на коріння рослин. Молоді рослини дуже погано переносять перегрів кореневої системи і можуть загинути через надлишок тепла. Особливо шкідливий свіжий гній для рослин, які погано переносять кислий ґрунт. Крім того, у гної можуть зберегтися збудники інфекцій, насіння смітних трав або личинки шкідників.
Компост
У питанні щодо можливості додавання до ґрунту для розсади компосту існують дві діаметрально протилежних думки: "у жодному разі не можна" і "обов'язково потрібно додати". Однак пояснюється це протиріччя досить легко. Під час перегнивання рослинних залишків виділяється велика кількість тепла, яке може призвести до пошкодження молодих корінців або навіть до загибелі насіння та паростків. Варто врахувати той факт, що під час перепрівання компосту втрачається велика кількість азоту, речовини, життєво необхідної для нормального зростання молодих рослин. У той самий час якісний стиглий компост піде лише на користь розсаді.
Температура ґрунту, вища за 30° С, призводить до слабкого зростання і навіть загибелі коріння рослини.
Свіжа тирса
З одного боку, тирсовий субстрат з успіхом застосовується для пророщування насіння. Він добре пропускає повітря і вологу, тим самим створюючи всі умови для розвитку потужної кореневої системи. Крім того, вирощену у тирсі розсаду набагато легше пересаджувати. З іншого боку, субстрат практично не містить корисних речовин і тому не може бути повноцінною заміною ґрунту або ґрунтосуміші. Вирощена на тирсі розсада має тонкі стебла, відрізняється жовтизною і дуже повільно зростає.
Потрапивши у тирсу, насіння проростає за рахунок тих поживних речовин, які містяться у ньому спочатку. Однак щойно цей запас остаточно вичерпається (за часом це співпаде з появою першого справжнього листка), молоду рослину потрібно терміново пересадити у відповідний ґрунт.
Для пророщування насіння краще використовувати тирсу листяних дерев, оскільки тирса хвойних порід дерев за своєю природою більш кисла. Тому особливо великої шкоди вона може завдати огіркам.
Чайна заварка
Спита чайна заварка є гідною заміною торф'яним таблеткам. Особливо корисний крупнолистовий чай, оскільки він багатий на калій, кальцій, магній, алюміній, марганець, натрій і залізо. У надрізаний з одного боку чайний пакетик досипають трохи універсального ґрунту і сіють туди насіння. Щойно сходи стануть достатньо великими для пікірування, їх можна буде пересадити без особливої шкоди для кореневої системи рослин. Деякі культури, наприклад, перець, дуже погано переносять пікірування, тому для них чайна заварка стане справжнім порятунком.
Однак, як і у будь-якої іншої органіки, у спитої чайної заварки є і свої недоліки. Якщо субстрат знаходиться у стані активного розкладання, то тепло, яке виробляється під час цього процесу, зменшить вміст азоту і знищить коріння розсади. Це означає, що перед використанням заварку необхідно добре просушити. Однак якщо помітите на ній хоч найменші ознаки появи цвілі, відмовтеся від її використання.
Спита кава
Кавові зерна багаті на корисні речовини: фосфор, калій, кальцій, магній, азот і багато інших. Раніше вважалося, що каву можна використовувати у якості добрива для рослин, що потребують зниженого рівня pH. Справді ж вся "кислота", яка властива свіжій меленій каві, йде під час варіння. У той час як у вареної кави гуща має нейтральну реакцію (pH 6,5-6,8).
З чаєм каву споріднює не лише те, що обидва ці напої є тонізуючими. Так само, як і чай, не до кінця висушена кавова гуща може стати джерелом грибкових захворювань. Крім того, вона обтяжує ґрунт і уповільнює проростання насіння.
Солома
Універсальність соломи не вимагає доказів. Її з однаковим успіхом використовують для мульчування, укриття рослин на зиму і навіть вирощування овочів за умов неродючого ґрунту. У той самий час органічні залишки є хімічно стабільними, а це означає, що у якості добрив їх можна використовувати лише після того, як над ними "попрацюють" мікроорганізми.
Коли у ґрунт вносять солому або соломистий субстрат, у ньому починається процес активного розкладання. Під час цього процесу виробляється велика кількість тепла, згубного для розсади, а також кислоти (бензольна, молочна, оцтова, мурашина), які сповільнюють зростання і розвиток кореневої системи. На додаток до всього, використання соломи погіршує азотне харчування рослин.
Листовий перегній
Опале листя — справжнє джерело клітковини і кремнію. Правильно приготований листовий перегній багатий на азот і фосфор. За цими показниками його можна порівняти з коров'ячим гноєм. При цьому "неправильний" перегній приносить набагато більше шкоди, ніж користі.
Однією з найпоширеніших помилок при його приготуванні є використання зараженого листя. Не завжди це відбувається через недогляд. Коли хвороба перебуває на початковій стадії, її дуже важко виявити. У результаті виявляється зараженим весь перегній. Чи варто пояснювати, яку небезпеку він становить для незміцнілих паростків. До всього іншого додається ризик перегріву коріння під час активної стадії розкладання. Саме тому не до кінця перепріле листя можна використовувати для вирощування розсади.
Вирощування розсади — питання важливе, тому ставитися до нього потрібно серйозно. У природі не існує речовин, які можна було б назвати однозначно шкідливими або корисними. Дотримуйтесь здорового глузду, і гарний урожай не змусить довго чекати на себе.
