Вирощування часнику з насіння може вимагати трохи більше праці.

Озимий часник можна розмножувати не лише зубками, але й насінням — дрібними повітряними цибулинками, які достигають на стрілках. Щоб виростити часник з таких "бульбочок", знадобиться не один, а два роки. Давайте розберемося, навіщо і як це потрібно робити, інформує Ukr.Media.

Багато городників зіштовхуються з тим, що з часом озимий часник дрібнішає і вироджується. Щоб зберегти улюблений сорт, його потрібно оновлювати кожні 3-5 років. Для цього використовують насіння, що достигло на квітконосах — стрілках. Просушені "бульбочки" висівають восени або наступного року навесні і отримують дрібні цибулини-однозубки, які ще називають сівком. Висаджують сівок так само, як і зубки часнику, з яких вже наступного року виростають великі головки.

Розмноження "бульбочками" дає можливість не лише оздоровити посадковий матеріал, але і збільшити кількість насіння, економно використати великі головки часнику, а також місце на ділянці. Адже на кожній стрілці достигає як мінімум кілька десятків повітряних цибулинок, придатних до посіву. До недоліків такого методу можна віднести тривалість вирощування і трудомісткість.

Як визначити, що насіння достигло?

Для отримання насіння слід залишити стрілки на найбільших і найздоровіших рослинах та дочекатися їх повного достигання. Щойно стрілка стане прямою і оболонка коробочки лусне, часник можна прибирати. Рослини потрібно викопати і разом зі стрілками підсушити у затіненому місці. Коли стебло висохне, коробочки зрізають і зберігають у сухому місці, захищеному від потрапляння прямих сонячних променів.

Далі підсохлі коробочки розбирають на насіння і калібрують, залишаючи найбільші. За півтора-два місяці до посіву насіннєвий матеріал потрібно покласти у більш прохолодне місце для загартовування.

Добре просушені повітряні цибулинки можуть зберігатися близько двох років.

Як і коли висівати повітряні цибулинки?

Насіння часнику можна висівати і восени, і навесні. Восени — за місяць до настання стійких морозів, як і весь озимий часник. А навесні — відразу після того як верхній шар ґрунту прогріється до температури у 5-7° C. Напередодні весняної посадки, приблизно за місяць-півтора, посівний матеріал слід покласти у холодильник для загартовування. Дезінфікувати перед посівом бульбочки не потрібно, оскільки у них відсутні збудники хвороб. Висівають насіння завглибшки на 3 см, на відстані близько 2 см. Між рядами можна залишати 20-30 см, щоб було зручно доглядати за сходами. Посіви часнику бажано замульчувати сіном, тирсою або торфом, щоб утримати вологу у ґрунті і запобігти вимерзанню.

Сходи часнику потребують регулярного поливу та підживлення комплексним органомінеральним добривом. Обов'язково потрібно своєчасно полоти, оскільки рослини дуже дрібні, і їх легко можна висмикнути разом з бур'янами, що підростають. Якщо ви посіяли часник занадто густо, необхідно прорідити сходи, залишаючи лише найбільші екземпляри.

Приблизно за 3-4 тижні до збирання сівка, десь наприкінці червня, бажано прибрати шар мульчі, щоб ґрунт підсох і цибулинки отримали більше повітря.

Коли потрібно прибирати цибулинки-однозубки?

Достиглий сівок прибирають разом з озимим часником, у середині липня — на початку серпня, коли надземна частина почне жовтіти і підсихати. Важливо не проґавити цей момент і не чекати, поки пір'я повністю висохне — сівок складно буде знайти у землі. Зібрані цибулинки потрібно розкласти для підсушування у затіненому і добре провітрюваному місці. Восени сівок буде готовий до посадки.

Існує також безпересадковий спосіб розмноження часнику, за якого повітряні цибулинки, посіяні навесні, залишаються зимувати у землі. Наступного року з них виростають вже повноцінні головки. Однак за такого способу потрібно прорідити посіви більш ретельно, щоб майбутні цибулини виросли великими.

Як бачите, вирощування часнику з насіння, хоч і клопітке, але вдячне заняття, яким не слід нехтувати.