Набридли класичні кімнатні квіти, тоді придбайте незвичайну з пухнастими квітами — лапа кенгуру, або анігозантос. Квітки бувають жовтого, оранжевого, червоного, і навіть зеленуватого кольору.

Якщо вам приїлися всі традиційні рослини і хочеться чимось здивувати себе і сусідів-квітникарів, то заведіть собі пухнастиків! Кенгурова лапка або анігозантос — мила і дуже незвичайна кімнатна рослина для сонячних підвіконь.

Анігозантос, анігозантус, "лапа кенгуру" або Kangaroo Paws (лат. Anigozanthos) — багаторічна кущоподібна рослина з прямостоячими пагонами, довгим сіро-зеленим опушеним листям і пухнастими квітками, які формою нагадують лапку кенгуру. Як і видно з назви, рослина ця родом з Австралії, інформує Ukr.Media.

Самі квітки бувають жовтого, оранжевого, червоного, і навіть зеленуватого кольору, довгасті, довжиною 2-6 см. Квітки зібрані в суцвіття — кисті або волоті, довжиною від 3 до 15 см. У природі ця рослина висотою до 2 м, з ламкими горизонтальними м'ясистими кореневищами, в кімнатній культурі висотою до півметра.

Назва рослини — анігозантос — походить від грецьких слів anises — «нерівний» і anthos — «квітка», і вказує на здатність кінчиків квітки ділитися на кілька нерівних частин.

Вирощування анігозантосу

Анігозантос, або лапка кенгуру воліє сонячне місце розташування: південне або південно-східне вікно. На літо пухнастика корисно винести в сад, на балкон або лоджію.

Оптимальна температура літнього утримання — + 20...+ 25 °С, для зимового утримання — +10...+ 15 °С.

Рослині потрібен багатий, водопроникний ґрунт зі слабокислою реакцією. Полив помірний, в період спокою — обмежений.

У період активної вегетації раз на місяць анігозантус потребує підгодівлі комплексним мінеральним добривом.

Молоді рослини анігозантосу не пересаджують, дорослі пересаджують навесні (коли коріння обплетуть весь грунт). В цілому рослина пересадки не любить.

Обрізка тільки санітарна, в міру потреби.

Розмноження анігозантосу

Розмножують насінням або діленням навесні старих кущів, які розрослися.