Все про кротів: користь, шкода і ефективні методи боротьби

Дачники досить часто нарікають, коли в саду або серед грядок виявляють численні горбки м'якого ґрунту. Це сліди життєдіяльності крота звичайного. Розберемося, шкоду чи користь приносить кріт, що навідується на наші дачні сотки, інформує Ukr.Media.

Харчується тваринною їжею

На наші ділянки частенько навідується кріт звичайний, або європейський. Це звір довжиною 10-15 см. Він покритий бархатисто-чорним хутром з передніми лапами і довгими плоскими кігтями. Ненажерливий від природи, він перелопачує купи землі в пошуках корму. Харчується звірок дощовими хробаками, слимаками, ґрунтовими комахами (їх ласощами є личинки хруща, багатоніжок та інших).

Рослини не входять в кормову базу крота. Але в пошуках їжі звірок проробляє ходи на окультурених землях, підриваючи ґрунт. Тому неминуче пошкоджує коріння культурних рослин. Горбки, що виникають при викиданні землі на поверхню, сприяють виляганню сходів. Крім того, ходами кротів активно користуються мишоподібні гризуни для переміщення і влаштування нір.

Однак не варто думати, що кроти приносять виключно шкоду, та й дачникові він багато в чому стає помічником. Проробляючи ходи, звірята ретельно розпушують ґрунт. Завдяки цьому посилюється циркуляція повітря, зменшується вологість верхніх і одночасно збільшується вологість нижчих шарів ґрунту. Крім того, кроти сприяють поверненню в верхній шар ґрунту значної частини вимитих з нього поживних речовин.

Гроза хрущів і коваликів

Важливо й те, що, знищуючи шкідливих комах, в число яких входять личинки травневого хруща і ковалика, кроти надають величезну допомогу дачнику і фермеру.

Численні підземні ходи кроти риють головним чином на вологих, ущільнених або задернених ділянках, а також в добре угноєному ґрунті, де зазвичай селяться дощові черв'яки і личинки багатьох комах. Кроти вибудовують як тимчасові ходи, розташовані на глибині 1-5 см, так і постійні, що пролягають на глибині 14-20 см. Будуючи гніздову камеру (в ній багатодітна «матуся» народжує до 9 дитинчат), звірята прокладають ходи, заглиблені приблизно на 1 м. Усіма виритими ходами кроти користуються тривалий час.

У зимову сплячку кроти не занурюються. Тому при невеликому сніговому покриві часто можна виявити свіжі чорніючі купки землі. Серед зими звірята можуть вибратися на поверхню і подорожувати від норки до нірки. При цьому вони залишають звивистий слід у вигляді борозенки, придивившись до якого можна побачити відбитки задніх лап (передні кінцівки крота майже не беруть участь в пересуванні).

Кріт не робить довгих "прогулянок" по снігу. Протяжність борозенки становить кілька метрів і закінчується у наступній нірці. Під снігом кріт часом влаштовує просторі галереї, де на "чорний день" припасає корм.

Кріт: відловити або відлякати

Якщо виникає необхідність боротьби із занадто нав'язливими звірками, можна вести вилов безпечними для них кротоловками. Пастки розставляють в горизонтальних ходах, що зустрічаються в ущільненому ґрунті при перетині доріжок, уздовж огорож або рядів дерев. Біля входу в нору на глибині 10-15 см ставлять дві кротоловки, звернені вхідними кільцями в різні боки, щоб зловити звірка, що рухається з будь-якого боку ходу.

Нору найзручніше розкривати ножем, вирізаючи у двох місцях прямокутні шматки дерну розміром 25х25 см на відстані 40-50 см один від іншого. Внутрішню частину нори очищають руками від землі, що обсипалася, і тільки потім встановлюють кротоловку, проштовхувати її далеко не треба.

Пастку потрібно зафіксувати дерев'яними шпильками, встромивши їх в землю через кільця пружин. В цьому випадку кротоловка не завалиться і не зрушиться з місця. При установці потрібно стежити, щоб вхідне кільце кротоловки не виступало порогом на шляху крота, його край для маскування рекомендується злегка втиснути в низ ходу.

У встановлених пастках призначені для входу звірків отвори закривають шматками дерну, намагаючись не обсипати землю. Місце розташування пастки відзначають вішкою. Оглядають кротоловки два рази в день, вранці і ввечері.

Звірків можна відловлювати і вкопавши в його хід врівень з нижньою кромкою землі банку або відро. Розкритий хід після встановлення пастки слід відновити і закрити дошкою, тріскою, корою, дерном, пучком трави або іншим матеріалом, оскільки звір не виносить протягів і зруйнований хід відразу закриває.

Вертушки — в допомогу

У дикій природі природним ворогом крота є ласка. Цей хижак під час гону видає своєрідне стрекотіння, що нагадує звук працюючої вертушки. Кроти, почувши небезпеку, в паніці залишають місця «дислокації», і це можна використовувати для відлякування звірків.

Ефективні вертушки з направляючою хвостовою пластиною типу флюгера і втулками з металевих трубок. Такі пристосування завжди звернені назустріч вітру і видають звуки стрекотіння при найменшому русі повітря.

Вести боротьбу з кротами можна різними способами, але перш ніж оголосити їм війну, слід замислитися і про величезну користь, яку приносять звірята на наших ділянках.