Вода у рідкому вигляді просто необхідна рослинам для нормальної життєдіяльності. Вона потрібна для розчинення поживних речовин і їх транспортування з глибин ґрунту до рослинних клітин (коріння воду з ґрунту всмоктує, а продихи на листі — випаровують, забезпечуючи безперервний цикл вологообміну), інформує Ukr.Media.
Крім того, водні розчини забезпечують рослинним тканинам тургор (тому вони такі соковиті і пружні), а ще вода бере участь у найважливішому для рослин процесі фотосинтезу.
Але, крім часу поливу і певної кількості цієї самої поливальної води для різних культур у різний час їх росту і дозрівання, важливим фактором для рослинних організмів є температура і "якість" води.
З температурою начебто усе більш-менш зрозуміло — ніхто не буде поливати рослини окропом, щоб не "зварити" їх, або крижаною водою з колодязя, щоб не створити сприятливі умови для розвитку підземних гнилей. Зрозуміло, що температурний стрес з будь-яким знаком, "+" або "-", ніякому живому організму, у тому числі і рослинам на користь не піде.
Крім власне негативного температурного впливу на клітини рослинного організму, занадто холодна або занадто гаряча вода погано позначаються на всмоктуючій здатності кореневої системи і життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів.
Тому оптимальною температурою води для поливу буде нейтральна у інтервалі 15-22° C (так звана "кімнатна температура"). Таких показників можна досягти, наповнивши велику ємність водою з водопроводу або артезіанської свердловини ввечері і давши рідині відстоятися протягом ночі (або, залежно від температури на вулиці — протягом дня нагрітися) і стати комфортною для рослин температури.
Тепер розберемося з "якістю" води для поливу — з її складом і властивостями.
Що таке вода з хімічної точки зору? Це неорганічна сполука, прозора рідина без смаку, кольору і запаху. Молекули води складаються з двох атомів водню і одного атома кисню, які з'єднані між собою. За наявності знижених температур рідка вода переходить у твердий стан (лід), а за підвищених — у газоподібний (водяна пара). PH чистої води (її кислотність) за температури у 25° C становить близько 7 одиниць.
Зрозуміло, звичайна вода — ані у системі водопроводу (у вас з крана), ані у колодязі, ані з опадів (дощова вода, сніг), ані з річок і струмків — не буде ідеально хімічно чистою. Тою чи іншою мірою у ній буде міститися багато різнорідних домішок і різновеликих частинок: від розчинених мінеральних солей і газів до мікроорганізмів та піску. Залежно від "вмісту", природно, у той чи інший бік буде змінюватися кислотність і жорсткість води.
Вода з великим вмістом солей називається жорсткою, з малим вмістом — м'якою. За жорсткість у першу чергу "відповідають" гідрокарбонати (кислі солі вугільної кислоти) кальцію і магнію. Їх ще називають солями жорсткості.
А яка вода потрібна рослинам? Чиста (без видимих домішок і виразного неприємного запаху), більш-менш нейтральної кислотності (pH 5,5-6,5) і з малою кількістю розчинених солей. Джерело води у даному разі особливого значення не має, а ось якість води з нього — має, і дуже важливе.
Найжорсткішими (мінералізованими) зазвичай є води колодязні, річкові і водопровідні — але не завжди, жорсткість природних вод може відрізнятися у досить широких межах, залежно від розташування джерела, і протягом року непостійна. Кількість домішок і кислотність також можуть дуже сильно варіюватися, тому що залежать від багатьох причин. При цьому якщо якісний і кількісний склад води з водопроводу ви ще можете відстежити і виміряти, при цьому знаючи, що від шкідливих домішок вона вже точно очищена, то параметри так званих "природних" вод часто залишаються для городника загадкою.
Найпростіший спосіб дещо пом'якшити жорстку водопровідну воду — закип'ятити і дати їй охолонути. Цей метод називається термопом'якшенням.
Для поливу теоретично можна використовувати і дощову воду (вона трохи "кисліша" за водопровідну і колодязну, м'якша за неї і містить більше розчиненого кисню), але лише у тому разі, якщо поруч з вашою ділянкою не розташовані мегаполіси, великі траси і/або промислові об'єкти, що викидають у повітря газоподібні відходи, пил, сажу і т. п. Інакше вода з великою часткою ймовірності буде сильно забруднена. Ну і у будь-якому випадку мінеральний склад розчинених у дощовій воді солей і домішок теж вам невідомий.
У зв'язку з цим ми виявляємо ще одну корисну властивість відстоювання будь-якої води перед поливом рослин — цей процес також допомагає осадити або випарувати можливі шкідливі домішки, на зразок хлору або очисних добавок у випадку з водопровідною водою, або велику кількість інших частинок — для річкової та озерної води.
Найточніший спосіб визначити якість води — відправити зразок на експертизу. Існують організації, що володіють повноваженнями для проведення відповідних досліджень: санепідемстанції, лабораторії, відділення водоканалу та інші. За фактом перевірки ви отримаєте документ з докладною характеристикою води.
А що можна сказати про модне нині віяння поливати рослини виключно талою водою — тобто тією, що була заморожена до стану льоду або снігу, а потім розтанула?
Взагалі, з наукової точки зору це практично одне і те ж саме, тому що сніг складається з дрібних кристаликів льоду.
Знову згадуємо фізику і хімію. Що відбувається з водою, коли вона перетворюється на лід?
Лід — твердий агрегатний стан води, у якому її молекули утворюють кристалічні структури, де кожна молекула оточена такими ж чотирма найближчими до неї, причому усі вони розташовані на однакових відстанях від першої і усі разом формують геометрично правильну фігуру, тетраедр.
Сніг утворюється, коли мікроскопічні краплі води у хмарах притягуються до пилових частинок і замерзають. Мініатюрні кристали льоду, що з'являються при цьому, падають вниз і ростуть у результаті конденсації на них вологи з повітря.
Лід і сніг (як і вода) можуть містити різні домішки — тверді частинки, крапельки концентрованих розчинів, бульбашки газу... В цілому природний лід зазвичай значно чистіший, ніж природна вода, тому що під час кристалізації води у першу чергу у решітку встають її молекули, а не домішок. Але, знову ж таки, усе залежить від стану природної води у цю пору року і саме за ваших умов у окремо взятому регіоні — якщо вода сильно забруднена, тільки заморожуванням набагато чистішою ви її не зробите.
Те ж саме стосується і заморожування води водопровідної — якщо ви будете стояти над нею з годинником у руках і регулярно зливати з поверхні льоду, що утворюється, і зсередини шматка не до кінця замерзлу воду, щоб очистити її від механічних домішок, що випадають у осад, якогось мінімального відсотка очищення ви, можливо, й досягнете. Але, по-перше, і це не є фактом, а, по-друге, уявіть теоретичний об'єм такої води, яка щодня заморожується і розморожується, для потреб поливу хоча б однієї грядки або десятка квіткових горщиків вдома — не кажучи вже про заміську ділянку.
Що відбувається під час танення? За нормальних умов сніг і лід тануть за температур повітря, які вищі за 0° C — кристалічні структури руйнуються, і весь вміст знову "змішується". Чим тоді цей процес "корисніший" за звичайне відстоювання, очищення фільтрами або кип'ятіння води?
