З усіх видів цибулі порей вважається одним з кращих. Справа не лише у цілющому складі рослини. Порей ще холодостійкий, тривалий час зберігається, не піддається впливу хвороб і шкідників. До речі, його часто називають перловою цибулею, інформує Ukr.Media.
Зберігання для цибулі-порею навіть корисне, оскільки у вибіленій ніжці до весни вміст вітаміну С підвищується у півтора раза.
Найбільше цінують порей у Бельгії. Вважається, що кожен бельгієць за рік з'їдає більше 12 кг цього овоча. Відомий порей з найдавніших часів, а у Єгипті фараони його зв'язками нагороджували наближених.
Дивись у коріння
Розмір ніжки у порею різний: від скромних 2 см до товстунів у 8 см у діаметрі. Вирощувати порей можна як однорічну і як дворічну культуру (на другий рік у нього утворюється насіння). У теплих регіонах країни порей іноді може зимувати прямо на грядці і навесні викидати стрілку. Тож заготівля свого насіння не є проблемою.
Багато людей, бачачи величезні ніжки порею у супермаркетах, дивуються, як можна отримати таких гігантів. Насправді усе залежить від сорту. Є більш маленькі сорти, а є навіть гіганти. Тому, перш ніж купувати насіння, читайте опис сорту.
До речі, гігантські сорти цибулі-порею не найсмачніші.
Порей легко переносить пересадку, тому у північних областях його вирощують через розсаду. У нас це зробити складно, тому ми майже завжди сіємо порей одразу на грядку — цей спартанець усі негаразди переживе.
Порей на ділянці
Насіння порею проростає вже за температури у + 2° С. Але оптимальною вважається температура +20...+ 22° С, тобто кімнатна температура. Сходи заморозків не витримують, а ось дорослі рослини більш успішно чинять опір морозам. Якщо ж сніг випаде до морозів, то порей переживе навіть морози у -20...-25° С.
Порей — світлолюбна культура і у затінку його краще не садити. Ще він полюбляє довгий день, пухкі і родючі ґрунти. Втім, у нас він чудово росте і на голій глині. Зате бідні піщані ґрунти точно не підходять.
Особливість цієї культури у тому, що у неї немає спокою. Порей до самих морозів викидає нове листя. Деякі люди їх їдять, але краще виростити більшу ніжку, для цього потрібно зберігати усе листя.
100 спартанців
Зараз у світі існує понад сто сортів цибулі-порею. Але усі вони поділяються на три терміни дозрівання:
Ранньостиглі
У них пряме, але високе, довше за 25 см, стебло. Ці рослини не є стійкими до холоду.
Середньостиглі
Вони трохи коротші, лише від 15 до 22 см, зате у нижній частині ніжка товща.
Пізньостиглі
Вони ростуть повільно і у них дуже коротка ніжка — 7-12 см.
Вирощувати на ділянці треба усі. Одні дадуть ранній урожай, інші краще зберігаються. До речі, у північних областях ранні сорти дають у 1,5-2 рази більший врожай, ніж середні і пізні. Але, повторюємо, на ділянці краще вирощувати усі три групи.
