Груші досить успішно вирощують на більшій частині нашої території, адже ці дерева добре акліматизуються і є сорти, які пристосовані до найсуворіших умов. Але що робити, якщо ви посадили деревце, і рік за роком не можете дочекатися від нього квітнення?
Грушу не можна назвати примхливим деревом: з однаковим успіхом вона розвивається на різних типах ґрунтів, за невеликої кількості теплих днів або надлишку опадів. Однак є у неї вимоги, з якими необхідно рахуватися, адже без їх виконання груша просто не заквітне, і ви не дізнаєтеся, якими є на смак її плоди, інформує Ukr.Media.
Особливість сорту груші
Зазвичай, груші починають плодоносити на 3-6-й рік життя. Однак є й винятки, і ви, через незнання, могли посадити одне з таких дерев. Наприклад, такі сорти як Бере Слуцька і Бере Арданпон дають перші зав'язі лише через 8-10 років після посадки. Крім того, під час покупки саджанця не у розпліднику, а на найближчому ринку з великою часткою ймовірності можна придбати дичку, яка й зовсім заквітне через півтора-два десятиліття, а плодам, що нарешті з'явилися, ви точно не зрадієте.
Щоб уникнути цього, завжди купуйте саджанці плодових дерев у великих розплідниках і перед покупкою обов'язково уточнюйте усі особливості сорту.
Деревам груші не вистачає сонячного світла
Груша досить примхлива у виборі місця на ділянці. Для неї потрібно виділяти найбільш сонячні території, інакше квітнути вона або не почне, або квітнення буде мізерним, а плоди не зав'яжуться. Якщо спочатку ви садили грушу на освітленій галявині, а з часом її почав затінювати сарай або великі дерева, доведеться її пересадити.
До речі, варто пам'ятати, що на загальному стані дерева може позначитися і неправильна посадка, наприклад, зайве заглиблення кореневої шийки.
Нестача поживних речовин у ґрунті
Квіткові бруньки на наступний рік груша закладає протягом літа, коли весняна підгодівля вже витрачена, а до осінньої ще далеко. На бідних ґрунтах ця проблема посилюється загальною виснаженістю ґрунту, і чекати на квітнення можна нескінченно. Найбільше для закладання квіткових бруньок груша потребує фосфору, калію і заліза.
Виходом із ситуації є регулярні підгодівлі, як кореневі, так і позакореневі. Причому вони мають містити не лише основні поживні речовини, але й мікроелементи. Пам'ятайте, що обійтися самими лише органічними добривами у випадку з грушею не вийде — мінеральні комплекси також мають бути у її раціоні.
Вимерзання грушевих дерев взимку
Навіть зимостійкі сорти груш часом здаються під натиском стихії. Самі гілки і стовбур можуть впоратися з раптовими морозами, а ось кольчатки (короткі плодові гілочки) промерзають від різких температурних коливань, а це означає, що на квітки наступної весни чекати не варто.
Так само згубними для груші стали й часті крижані дощі — тонкі гілочки молодих дерев тріскаються, а закладені квіткові бруньки гинуть. За статистикою, морозобоїни на груші з'являються частіше, ніж на яблуні, а страждають здебільшого наймолодші і старі дерева.
Повністю вирішити цю проблему, на жаль, неможливо. Однак у правильно підготованого до зимівлі дерева, особливо укритого на зиму, значно більше шансів на збереження бруньок.
Вимокання коріння груші
Заболочена територія, глинистий ґрунт, у якому довго стоїть вода після дощів, або близько розташовані ґрунтові води — ще одна причина, через яку груша відкладає квітнення. Це дерево боїться перезволоження набагато сильніше, ніж посухи, оскільки тонкі корінці груші легко вимокають і починають гнити за наявності надлишку води. Крім того, ґрунтові води вимивають з ґрунту поживні речовини, які дуже необхідні дереву, і груша починає страждати ще й через нестачу мінералів.
Щоб цього уникнути, садіть грушу на добре дренованих ділянках, заздалегідь готуйте для саджанця глибоку яму з пухким ґрунтом і не перестарайтеся з поливом. Якщо ж ви спочатку посадили дерево, а потім виявили цю проблему, доведеться викопати грушу і обережно пересадити її у більш відповідний ґрунт.
Шкідники груші
Грушу, як і яблуню, атакує не один десяток небезпечних комах, які не проти поласувати ніжними бутонами і квітками. Якщо ви помітили, що бутони на вашій груші зав'язуються, а потім опадають, майже не розкрившись, то це означає, що проблема у крилатих шкідниках або тих, що повзають. Яблуневий квіткоїд, яблунева мідяниця, златогузка і інші їх "товариші" здатні виснажувати сили молодого деревця, не залишаючи вам шансів на збір врожаю.
Від шкідників і хвороб позбутися не настільки легко, як здається. У цьому допоможе комплекс заходів, причому не завжди вони будуть простими і на натуральній основі. Обробку дерев проводять кілька разів протягом сезону у певні періоди, а здійснювати її потрібно буде щороку, інакше врятоване дерево знову опиниться "у руках" загарбників.
Неправильне формування крони груші
Більшість груш нарощує крону з неймовірною швидкістю, і за кілька років дерево здатне перетворитися на густу кулю або віник. Недосвідчені садівники радіють великій кількості зелені і пишній кроні, але тим самим позбавляють себе можливості спробувати самі плоди. У темному полоні листя і гілок квітки просто не зав'яжуться, а якщо і з'являться, то комахи-запилювачі їх не знайдуть.
Для того щоб крона груші сприяла плодоношенню, потрібно щороку (включаючи рік посадки) обрізати її і формувати. Причому самим лише видаленням зайвих пагонів обійтися не вдасться. Найчастіше гілки груші ростуть вгору, паралельно стовбуру, або під дуже гострим кутом, і їх доводиться примусово відхиляти за допомогою системи підвісних вантажів або петель.
Упізнали у переліку причин свою проблему? Усуньте її і вже найближчої весни зможете порадіти першим квіткам на груші.
