Валеріана лікарська відома ще за часів Стародавнього Риму і Стародавньої Греції. Її використовували для лікування найрізноманітніших захворювань. У наш час рослина не втратила своєї актуальності, хоча використовується здебільшого у якості снодійного і седативного засобу, інформує Ukr.Media.
Насправді ж корисна дія валеріани набагато ширша. Вона чинить позитивний вплив на серцево-судинну систему і травний тракт, має жовчогінну і спазмолітичну дії.
Опис валеріани лікарської
Валеріана лікарська — один з представників сімейства Валеріанові. Вона являє собою багаторічну трав'янисту рослину до 1,5 м заввишки. Стебло пряме, ближче до верхньої частини розгалужене.
На розгалуженнях зверху з'являються великі суцвіття, відтінок яких може бути від майже білого до яскраво-рожевого. Суцвіття валеріани складається з безлічі дрібних квіточок розміром близько 2 мм, що володіють специфічним запахом. Валеріана починає квітнути лише на другий рік вегетації. Квітнення починається у травні і триває протягом усього літа. Плоди дозрівають наприкінці літа — на початку осені. Насіння дуже дрібне: 1000 насінин валеріани мають вагу лише у 0,4-0,5 г.
Коріння виростає до 4 см завдовжки та близько 3 см завтовшки. Від коріння у різні боки відгалужується велика кількість додаткового коріння. Воно може мати різну товщину (максимальна — 3-3,5 см) і довжину: середня довжина коріння валеріани — 10-12 см. Саме завдяки корінню валеріана стала відомою рослиною: у складі цих частин близько 200 корисних елементів, що чинять позитивний вплив на здоров'я людини. Коріння володіє сильним специфічним запахом, який, наче магніт, притягує до себе котів усіх порід і будь-якого віку.
Вирощування валеріани
Вирощування валеріани на власній ділянці не буде проблемним навіть для дачників-початківців, тому що рослина ця досить невибаглива.
Доречні умови для вирощування валеріани
Щоб зрозуміти, у якому місці краще посадити валеріану, потрібно подивитися на місце зростання цієї рослини за природних умов. Валеріана лікарська найчастіше зустрічається уздовж річок або інших водойм і на заплавних луках — на таких ділянках, де підвищений рівень вологості. Вона надає перевагу добре освітленим сонцем місцям, проте мириться і з затіненням.
До складу ґрунту валеріана не вимоглива, але на кислих ґрунтах навряд чи зростатиме. За умови вирощування у родючому ґрунті коріння рослини є більшим, тому перед посадкою валеріани рекомендується заправити землю органічними або мінеральними добривами:
- з органіки добре підійде перепрілий гній або компост, який вносять з розрахунку 1 відро на 1 кв. м;
- у якості мінеральної підгодівлі використовують суперфосфат: 40-50 г добрива рівномірно розподіляють на площі у 1 кв. м і перекопують.
Якщо у вас важкий глинистий ґрунт, то під час підготовки грядки для посадки валеріани додайте у нього пісок з розрахунку 15-30 кг на 1 кв. м. Це допоможе поліпшити структуру ґрунту, зробить її більш пухкою, водо- і повітропроникною.
Способи розмноження валеріани
Валеріану розмножують найчастіше насіннєвим способом. Схожість насіння під час зберігання швидко падає, тому для посіву краще використовувати свіжозібраний насіннєвий матеріал. Час посіву валеріани може бути різним:
- кінець літа (одразу після збору насіння);
- пізня осінь, коли земля вже трохи підмерзне (борозенки для посіву у цьому випадку мають бути приготовані заздалегідь);
- рання весна, щойно відтане земля.
На попередньо підживленій грядці на відстані у 45 см одну від одної роблять борозенки завглибшки у 1-1,5 см, зволожують їх і сіють валеріану. Дрібне насіння для зручності часто змішують з піском у співвідношенні 1:1.
Під час підзимової сівби глибину борозенок збільшують до 2-3 см і кидають насіння у сухий ґрунт. Норму висіву насіння підвищують.
Посіяне насіння засипають тонким шаром землі і накривають плівкою (під час посадки влітку і навесні), щоб зберегти вологу у ґрунті. За достатнього рівня вологості і високої температури сходи з'являються досить швидко, протягом 7 днів. Загущені посадки слід прорідити, залишаючи між рослинами відстань у 15-20 см. До зими у рік посадки валеріана встигає сформувати розетку прикореневого листя (листя самостійно відмирає після настання холодів) і досить добре розвинену кореневу систему.
Якщо ви виявили посадки валеріани за природних умов і захотіли розвести цю рослину на своїй ділянці, то викопайте рослину або її коріння і посадіть у себе. Такий спосіб також можна використовувати для розмноження валеріани.
Догляд за валеріаною
Подальший догляд за валеріаною включає регулярне видалення бур'янів і розпушування ґрунту. Важливо також берегти посадки від шкідників. Ворогів у валеріани лікарської два: личинка хруща, яка псує коріння, і кіт, який через велику любов до валеріани здатен повністю знищити наземну частину рослини.
Щоб збільшити врожай коріння, валеріану рекомендується двічі підгодувати:
- першу підгодівлю проводять восени першого року, закладаючи у ґрунт 30-40 г суперфосфату (норма вказана на 1 кв. м);
- на наступний рік, з настанням весни, на грядку з валеріаною вносять азотне добриво: 1 ст. л. аміачної селітри розподіляють на площі у 1 кв. м і заглиблюють у ґрунт на 20-25 см.
За такого догляду за валеріаною на другий рік, восени, збирають врожай, викопуючи коріння за допомогою вил.
Є один маленький секрет, який допоможе отримати у валеріани більше коріння. Для цього під час бутонізації у рослини видаляють усі суцвіття, щоб вона не витрачала свої сили на формування насіння. Залишають квіти лише у тому разі, якщо необхідний насіннєвий матеріал.
Викопане коріння валеріани ретельно миють у проточній воді і залишають у добре провітрюваному приміщенні для подальшої сушки. Якщо ви використовуєте електричну сушарку, то майте на увазі, що температура у ній не має бути вищою за 35° С. У іншому випадку валеріана позбудеться великої кількості ефірних олій, за які її дуже цінують.
Як бачите, вирощування валеріани не принесе вам турбот, а користь від цього диво-лікаря просто величезна. Чи не є це приводом для того, щоб поселити валеріану лікарську на своїй ділянці?
