Топ-10 помилок, яких можна припуститися, вносячи добрива. Під час внесення добрив можна припуститися певних помилок.

Роль добрив під час вирощування рослин складно переоцінити. Без додаткових підгодівель великий врожай овочів, фруктів і ягід ви навряд чи зможете отримати. Однак під час внесення добрив дачники часто припускаються помилок, інформує Ukr.Media.

Ми розповімо про десять найпоширеніших.

Неправильний вибір добрив

Неправильний підбір поживних елементів — одна з основних помилок, яких припускаються дачники. Перш ніж підгодувати, слід уважно оглянути рослини. Своїм зовнішнім виглядом вони повідомляють нам про те, чого їм не вистачає. Потрібно лише навчитися читати ці "послання":

  • за нестачі азоту листя стає блідо-зеленим і зростання рослини сповільнюється;
  • на дефіцит фосфору вказує фіолетово-червоний або ліловий відтінок листових пластинок. Крім листя, слід звернути увагу і на квітки: вони стають дрібнішими;
  • брак калію спочатку призводить до освітлення листя (воно нагадує вигоріле), а потім — до відмирання країв і здерев'яніння пагонів;
  • якщо рослини відчувають нестачу міді, то виникає хлороз листя, відмирання пагонів і скорочення плодоношення;
  • підгодувати культури бором потрібно у тому разі, якщо молоде листя блідне, міжвузля збільшується, а верхівкова брунька і коріння поступово відмирають.

Починати підгодівлю можна лише після того, як ви з'ясували, чого саме не вистачає вашим рослинам. Підбираючи добрива, робіть основний наголос на елементи живлення, яких бракує рослинам.

Щоб переконатися, що ваші висновки вірні і рослині дійсно не вистачає, наприклад, азоту, спочатку спробуйте обприскати листя азотовмісним препаратом. Якщо симптоми нестачі даного елемента зникли або хоча б зменшилися, то ваше припущення виявилося правильним. Після цього підгодівлю можна вносити вже у ґрунт, не боячись викликати надлишок дефіцитного елемента.

Неправильно розраховане дозування добрив

Однією з найпоширеніших помилок під час внесення добрива є неправильне дозування підгодівлі. Причому на зростанні рослин негативно позначається як занадто велика, так і надто маленька кількість добрив. І якщо ви не знаєте, скільки добрив потрібно для тієї чи іншої культури, то скористайтеся золотим правилом дачника, яке говорить: "Краще недогодувати, ніж перегодувати". Надмірна кількість добрив небезпечна тим, що:

  • рослини починають жирувати: йде посилене зростання зеленої маси на шкоду плодоношення;
  • вони починають хворіти, стають вразливими перед комахами-шкідниками;
  • через надлишок, наприклад, азотних добрив у плодах накопичуються шкідливі для здоров'я людини нітрати, а надлишок фосфору загрожує ураженням листя залозистим хлорозом, тому що через велику кількість цього елемента коріння погано засвоює залізо;
  • рослини не встигають підготуватися до зимівлі, а це може призвести до їх загибелі.

Щоб уникнути проблем, які пов'язані з дозуванням, завжди підживлюйте рослини згідно з інструкцією, яка є на кожній упаковці.

Неправильні терміни внесення добрив

Ще одна поширена помилка під час внесення добрив — недотримання термінів. На кожному етапі розвитку рослина потребує різних поживних речовин, і важливо знати ці потреби.

Азот вкрай необхідний під час активного зростання, тобто навесні і на початку літа. Завдяки цьому елементу рослини швидко починають зростати і набирати зелену масу.

У період бутонізації і квітнення потреба у азоті зменшується, зате збільшується необхідність калію і фосфору. З другої половини літа азотні підгодівлі повністю виключають, щоб рослина припинила зростати і почала готуватися до періоду спокою.

Наприкінці сезону вегетації вносять так звані "осінні" добрива: їх основними елементами є фосфор і калій. Саме вони допомагають багаторічним культурам підготуватися до зими: морозів, вітрів і температурних коливань, які є для рослин серйозним випробуванням.

Ігнорування погодних умов під час підгодівлі рослин

Коли потрібно вносити добрива? "Коли є час", — дадуть відповідь недосвідчені дачники. Звичайно, вони помиляються. Щоб добриво принесло користь, потрібно знати, за яких погодних умов воно "працює" і здатне дати максимальний ефект, і під час планування підгодівлі орієнтуватися на ці фактори.

Існують певні правила внесення добрив:

  • мінеральні добрива вносять тоді, коли ґрунт вже прогрівся хоча б до 10° С. З настанням весни, коли земля ще холодна і коріння погано поглинає поживні речовини, їх внесення ніякої користі не принесе;
  • біопрепарати слід вносити за температури повітря, яка вища за 15° С. У їх складі містяться живі мікроорганізми, а вони починають активно розвиватися лише за такої температури;
  • рідкі добрива можна вносити лише у вологий ґрунт (після дощу або поливу), у іншому разі можна обпалити кореневу систему рослини;
  • у період посухи підгодівлі потрібно припинити, тому що вони не лише не дадуть позитивного ефекту, але ще й можуть послабити ріст і розвиток культур.

Неправильний спосіб внесення добрив

Чимале значення має й спосіб внесення добрив. Наприклад, під культури з потужною кореневою системою, у яких основна маса коріння розташовується на великій глибині, підгодівлі рекомендується вносити у рідкому вигляді. У такий спосіб поживні речовини зможуть потрапити до коріння, а не залишаться біля поверхні землі.

Існує також залежність між способом внесення добрив і часом підгодівлі. Добрива у рідкому вигляді слід вносити наприкінці весни. У цей час відбувається активний рух води і мінеральних речовин від коріння рослини через стебло до листя та інших органів, тому рідка підгодівля швидко вбереться і досягне своєї мети.

А ось сухими добривами культури краще підгодовувати раніше, на початку весни, тому що речовинам потрібен час, щоб повністю розчинитися.

Органіці потрібно ще більше часу, щоб розкластися і перейти у форму, яка є доступною для рослин. З цієї причини органічні підгодівлі вносять заздалегідь, восени. У цьому випадку до весни вони встигнуть перегнити і почнуть приносити користь.

Одночасне внесення несумісних препаратів

Деякі дачники, наслухавшись про користь тих чи інших добрив, вирішують підгодувати свої культури одразу усіма чудодійними засобами, не замислюючись про те, чи можна це робити. Однак не усі препарати можна поєднувати один з одним, тому що часто при цьому корисні властивості добрив просто губляться:

  1. Не можна вносити одночасно біопрепарати і антибактеріальні засоби. У складі біологічних добрив містяться живі мікроорганізми, які під впливом антибактеріальних препаратів просто гинуть — добриво виявляється абсолютно марним.
  2. Не можна змішувати аміачну селітру з лужними препаратами (вапном, золою і т. д.). У результаті такого з'єднання починається виділення газоподібного аміаку — і такий потрібний для рослин азот просто втрачається.
  3. Найкраща ідея — змішати ту ж саму золу або вапно з суперфосфатом, тому що рослини у цьому випадку не зможуть засвоїти фосфор.

Підвищена кислотність ґрунту

Ще одна помилка — внесення добрив у кислий ґрунт. Між рівнем pH ґрунту і ефективністю добрив існує пряма залежність: чим більш кислою є земля, тим складніше рослинам засвоювати поживні речовини. Скільки б добрив ви не внесли у такий ґрунт, вони все одно залишаться для культур недоступними.

Крім того, у кислому середовищі гинуть корисні мікроорганізми, що підвищують рівень родючості ґрунту і поліпшують структуру ґрунту. Зате патогенні грибки, для яких таке середовище є дуже комфортним, відмінно у ньому живуть і розмножуються.

Щоб внесення добрив принесло користь, слід стежити за рівнем кислотності ґрунту. Якщо він на ділянці перевищений, потрібно зайнятися розкисленням ґрунту. Найчастіше для нейтралізації рівня кислотності використовують золу, гашене вапно або доломітове борошно.

Ігнорування типу ґрунту

Під час внесення добрив слід враховувати не лише кислотність, але й тип ґрунту, тому що залежно від цього змінюється склад і кількість підгодівлі.

Наприклад, піщаний ґрунт дуже бідний, він містить мало поживних речовин, тому потребує регулярних підгодівель. У осінній період для підвищення родючості на 1 кв. м вносять приблизно по 5-7 кг органіки (перепрілого гною або компосту). Навесні до неї додають мінеральні добрива: їх вибір залежить від культури, яка зростатиме на грядці.

Глинистий ґрунт більш щільний, тому підгодівлі повинні вирішувати одночасно два завдання: підвищувати родючість ґрунту і покращувати його структуру. Для цієї мети більше підходять органічні, а не мінеральні добрива. У глинистий ґрунт і суглинок рекомендують додавати перепрілий гній і дозрілий компост (по 2 відра на 1 кв. м). Підвищити їх ефективність допомагає торф, який вносять одночасно з органікою.

Нерівномірне внесення корисних речовин

Іноді до відсутності ефекту після внесення добрив може призвести нерівномірний розподіл поживних речовин на ділянці. Під час внесення препаратів намагайтеся, щоб вони однаково покрили усю площу. У іншому разі може виявитися, що у одному місці через надлишок поживних речовин рослини жирують, а у іншому — страждають через нестачу потрібних речовин.

Порушення умов зберігання добрив

І нарешті, однією з помилок під час використання добрив може стати їх неправильне зберігання. Одні препарати повинні зберігатися у прохолодному і сухому приміщенні, інші обов'язково потрібно тримати у темному місці, треті — використовувати одразу після розведення і т. д. Якщо ці умови (а вони завжди вказані на упаковці з препаратом) не дотримуються, добрива втрачають свої корисні властивості.