Свіже пір'я цибулі — природний концентрат біологічно активних речовин, вітамінів і корисних мікроелементів, так необхідних організму людини в міжсезоння. Тому зараз саме час скористатися цим широко доступним джерелом здоров'я, інформує Ukr.Media.
У свіжому листі цибулі вміст аскорбінової кислоти (вітаміну С) може досягати до 48 мг на 100 г, що забезпечує понад 50% добової потреби людини у вітаміні С. Також у зелені цибулі присутні вітаміни В1, В2, В6, В9, РР, Р-активні сполуки, каротин, фосфор, калій, кальцій, залізо та селен (в сукупності 18 мікро- та макроелементів). Летючі фітонциди цибулі не лише надають зелені приємного смаку, гостроти та сильного аромату, але й сприяють знищенню вірусів, хвороботворних бактерій та інших шкідливих мікроорганізмів.
Встановлено, що підвищена фітонцидна дія властива цибулі з червоним та фіолетовим забарвленням. Вони більшою мірою накопичують особливо цінну Р-активну речовину — флавоноїд кверцетину, який при поєднанні з вітаміном С підвищує міцність судин, у тому числі найуразливіших — капілярів, запобігає багато серцево-судинних захворювань.
Всі ці властивості роблять зелену цибулю виключно корисним продуктом харчування, доступним засобом для усунення дефіциту основних вітамінів, мінералів та інших незамінних біологічно активних речовин, які нормалізують обмінні процеси в організмі, зміцнюють імунітет, запобігають старінню, підвищують працездатність і навіть наш настрій.
Як отримати такий цінний продукт в домашніх умовах?
Тепличну зелену цибулю, яку ми купуємо в продовольчих магазинах, вирощують із великої сіянки розміром 2,5-3,5 см. Від дрібної вона відрізняється наявністю численних зачатків листя, що й визначає її здатність сформувати велику зелену масу. Таку сіянку рекомендується використовувати і в домашніх умовах, однак для цієї мети підійдуть і звичайні цибулини, які завжди є під рукою в домашньому господарстві.
Для пророщування доцільно використовувати здорові цибулини середнього розміру, без зовнішніх ознак ушкоджень, плісняви та гнилі. А ще краще — які починають проростати, з паростками та зачатками хоча б дрібних корінців. Якщо ж останні відсутні, то їх неважко відростити за три дні, якщо на чверть висоти обережно зрізати і видалити верхню частину ріпки цибулі, а решту — добу-дві витримати в воді, що періодично змінюється, підігріваючи до 35-40 °C. Потім на такий самий інтервал часу замочити цибулю у слабкому розчині бурштинової кислоти або гумату калію (кілька крапель розчиняють у склянці теплої води). Це сприяє кращому коренеутворенню та прискореному відростанню листя.
Простий і давно відомий спосіб вирощування зеленої цибулі у воді. Після замочування в розчині регулятора росту цибулини відразу поміщають у ємності з водою. Ємності мають бути наповнені з таким розрахунком, щоб низ кожної «ріпки» лише злегка торкався поверхні води. Це оберігає цибулини від загнивання.
Урожайність листя значно підвищиться, якщо у воді попередньо розчинити солі комплексного мінерального добрива. Швидкість відростання пера, його смак та аромат багато в чому залежать від рівня освітлення, а також температури навколишнього повітря. Температура повітря бажана +22-24 °C, а води — не нижче +30-35 °C. Тоді перші листочки зеленої цибулі вибірково зрізають через два-три тижні після посадки. У прохолодному ж середовищі, коли на підвіконні температура нижче +10-12 °C (аналогічно умовам відкритого ґрунту), перо буде готове лише через місяць, зате міцніше, соковите, темно-зеленого кольору.
