Рік на рік не припадає. Колись вдається отримати просто ідеальну розсаду, яка відмінно переносить переїзд, веселими темпами росте на городі, активно родить і завалює врожаєм аж до самої осені. Але так, на жаль, буває не завжди. Але це не привід не старатися. Вибираємо правильні сорти, не поспішаємо з посадками, піклуємося про розсаду — початок покладено. А далі покаже час і погода, інформує Ukr.Media.
Ідеальна розсада — це пишні насичено-зелені кущики з товстими і міцними стеблинками і добре розвиненою кореневою системою. До цього ми й будемо прагнути. А що для цього зробити? Розповідаємо.
1. Найпопулярніша порада про те, що робити, щоб розсада не витягувалася і була міцною — постійно її досвідчувати. Але це лише частина успіху. Насправді витягування, ріст кволих і тоненьких стебел — результат не тільки нестачі світла, а й підвищеної температури повітря.
Тому ми не просто ставимо сіянці на найсвітліше підвіконня і за потреби досвідчуємо їх, а ще й намагаємося захистити їх від жару батарей. Особливо важливо зробити це на початкових етапах росту, коли насіння тільки-тільки проклюнулося. На перший тиждень розсаді намагаємося забезпечити температуру в +16...+18°С. Потім можна допустити вже і стандартні кімнатні температури в +20...+22°С.
Як забезпечити прохолоду? Ідеальний варіант — покласти на підвіконня листи пінопласту. Вони мають перекривати потоки гарячого повітря від батарей, водночас захищати коріння рослин від холодного повітря, що йде з (можливих) щілин.
Що спекотніше вдома, то інтенсивнішим має бути рівень освітлення. І навпаки: якщо у квартирі досить прохолодно, розсада стоїть на південному вікні, можна і зовсім без досвідчування обійтися (за умови, що томати висаджено не надто рано). Але на перші дні все ж рекомендується вмикати лампи: гарне освітлення і знижена температура в перші дні — запорука міцної розсади з товстими стеблинками.
2. Деякі садівники в гонитві за потужними сіянцями мало не з перших днів життя починають підгодовувати їх. І протягом усього періоду вирощування вдома напихають розсаду азотом. Логіка, звісно, є: рослинам дійсно потрібен азот для росту зелені.
Але потужна розсада — це не зарості. Це насамперед міцна коренева система, товсті стебла і м'ясисте листя. Тому не рекомендується налягати на азот. А до пікіровки взагалі не підживлювати розсаду.
Починаємо через тиждень після пікіровки. Що даємо? Фосфор. Саме він потрібен для міцного коріння. Невелика доза азоту корисна для підтримки зелені. Якщо ви використовуєте готові добрива для розсади, дивіться, щоб у них було більше калію і фосфору, а азоту не надто багато. Для підживлення можна використовувати амофос (0,5 чайної ложки на 1 л води) або золу.
3. У фазі 3-4 справжніх листків розсаду корисно обприскати регулятором росту — інгібітором гібереліонів. Він гальмуватиме вироблення фітогормонів росту і перешкоджатиме витягуванню розсади вгору. Нічого страшного з сіянцями не трапиться, основні фізіологічні процеси порушені не будуть, переживати не варто. Усе навпаки — вони сповільнять свій ріст догори і нарощуватимуть товсті стебла, зміцнюватимуть коріння. Словом, ростимуть радше вшир, ніж угору.
Правильний баланс освітлення і температури, переважно фосфорно-калійні підживлення, а не азотні, регулятори росту — ось вам рецепт міцної і кремезної розсади томатів!
