Вирощування смачних і соковитих томатів — справжнє мистецтво, що потребує знань та досвіду. Однією з найважливіших складових успіху є правильне підживлення рослин. Проте існують певні поширені помилки, які можуть звести нанівець усі ваші зусилля, інформує Ukr.Media.
Розглянемо, які добрива не варто вносити безпосередньо в лунку при посадці томатів, щоб отримати рясний і якісний врожай.
Зола: користь чи шкода для томатів?
Дерев'яна зола — цінне добриво для багатьох городніх культур, але для томатів її використання потребує обережності. Справа в тому, що зола має сильну лужну реакцію та значно підвищує рівень pH ґрунту. Томати ж, як і більшість пасльонових, віддають перевагу слабокислому середовищу з показниками pH 5,5-6,5.
Внесення золи безпосередньо в лунку при посадці томатів може призвести до суттєвого порушення балансу поживних речовин. Особливо це стосується надлишку кальцію, який міститься в золі у великій кількості. Він блокує засвоєння калію — елементу, критично важливого для формування плодів. Результатом такого дисбалансу може стати вершинна гниль — неприємне захворювання, коли на верхівці плода з'являється темна пляма, що згодом розростається і псує весь помідор.
Якщо ви все ж хочете використати золу, краще внести її восени під перекопування всієї ділянки або застосовувати для позакореневого підживлення у вигляді настою (1 склянка золи на 10 літрів води, настоюється 3-4 дні).
Свіжа органіка: чому надмірне "підгодовування" шкодить
Багато городників вважають, що чим більше органіки (гною чи перегною), тим краще ростимуть помідори. Однак ця логіка часто призводить до протилежного ефекту — так званого "жирування" рослин.
Внесення великої кількості свіжого або недостатньо перепрілого гною безпосередньо в лунку спричиняє надмірне азотне живлення на початковому етапі розвитку рослини. Томати починають бурхливо нарощувати зелену масу — створюють розкішні кущі з великим листям, але при цьому затримується цвітіння та утворення зав'язі. Крім того, надмірно "жируючі" рослини стають більш вразливими до фітофторозу та інших грибкових захворювань.
Замість цього, краще внести перепрілу органіку під осінню перекопку ділянки. А при весняній посадці в лунку додати лише невелику кількість компосту чи спеціальних комплексних добрив для томатів.
Азотні добрива: коли їх вносити правильно
Третя поширена помилка — внесення азотних добрив, особливо з переважанням амонійних форм азоту, безпосередньо в лунку при посадці. Як і надмір органіки, це стимулює надмірний ріст вегетативної маси на шкоду плодоношенню.
Надлишок азоту не лише затримує цвітіння і достигання плодів, але й знижує їх смакові якості. Помідори стають водянистими, менш ароматними, гірше зберігаються. Крім того, рослини стають більш сприйнятливими до несприятливих умов середовища — погано переносять спеку, посуху чи, навпаки, надмірну вологість.
Азотні добрива для томатів потрібні, але їх краще вносити дозовано під час вегетації, коли рослини активно ростуть. Перше підживлення азотом доцільно проводити через 2-3 тижні після висадки розсади, коли рослини добре приживуться.
Що ж класти в лунку при посадці томатів?
Ідеальним варіантом для підготовки лунки під томати є внесення:
- невеликої кількості (1-2 столові ложки) комплексного мінерального добрива з переважанням фосфору та калію;
- 1 столова ложка суперфосфату;
- 0,5-1 чайна ложка сульфату калію;
- жменя добре перепрілого компосту.
Такий склад забезпечить оптимальний розвиток кореневої системи, стимулюватиме утворення квіткових бруньок і формування міцних рослин без надмірного росту вегетативної маси.
Правильне підживлення томатів — це мистецтво балансу. Надмірне захоплення будь-яким, навіть корисним добривом, може призвести до зниження врожайності та якості плодів. Дотримуючись правила "краще менше, але вчасно", ви зможете виростити чудові помідори з відмінними смаковими якостями.
Пам'ятайте, що потреби рослин змінюються протягом вегетаційного періоду, і підживлення слід коригувати відповідно до стадії розвитку томатів. На початку росту їм потрібні фосфор і калій для розвитку кореневої системи, під час активного росту — помірні дози азоту, а під час цвітіння та плодоношення — знову калій і фосфор.
Такий диференційований підхід до підживлення забезпечить вам багатий врожай смачних, ароматних і здорових помідорів.
