Жодного року не було, щоб у липні я просто спостерігала за буряками й нічого не робила. Саме середина літа стає ключовим моментом — між сонячним світлом і шаленим ростом настає час, коли від уваги залежить, чи будуть коренеплоди солодкими та соковитими, інформує Ukr.Media.
Я навчилася звертати увагу на перші, ледь помітні сигнали: бадилля стає блідим, листя дрібнішає, а сам буряк перестає "набухати".
Саме липень — час, коли починається інтенсивне накопичення цукрів, а затримка з підживленням може коштувати якості врожаю: у серпні буряк вже докладає останніх зусиль, і щось змінити буде складно.
Ось найважливіші кроки, які дійсно працюють:
Де криється та сама солодкість
Усі кажуть: якщо буряк несолодкий — йому бракує бору та натрію. Але як це зрозуміти прямо на грядці? Придивіться: якщо листя починає жовтіти між жилками, а в коренеплоді з'являються порожнини або чорні плями — це класичні ознаки нестачі бору.
А ось дефіцит натрію часто менш помітний, але не менш важливий. Під час спеки рослина втрачає тургор — листя в'яне, навіть якщо загалом виглядає здоровою. І головне — буряк починає накопичувати менше цукрів, що напряму впливає на смак.
Я ще помітила: є й інший мікроелемент, про який майже не говорять — молібден. Він допомагає рослині краще засвоювати азот. А від цього вже залежить і структура, і рівномірність росту, і навіть ніжність м'якуша буряка.
І зрештою, навіть найточніше підживлення не дасть результату, якщо ґрунт пересихає або речовини вносяться запізно. Регулярна волога, спостереження за станом листя і вчасне коригування — ось що справді працює.
Рецепти, перевірені на практиці
Кухонна сіль (кам'яна, не йодована): Один із найбільш несподіваних, але дієвих способів додати буряку солодкості — раз чи двічі на місяць (у липні — початку серпня), але не частіше і не поруч з іншими рослинами. Розчиняю столову ложку солі на 10 літрів води й поливаю грядки.
Уважно: надлишок солі шкодить не тільки бурякові, а й усій грядці — може призвести до засолення ґрунту, що негативно вплине на інші культури в наступні роки. Як альтернатива — натрієва селітра (але тут треба не переборщити з азотом) або розчин водорозчинного калію.
Борна кислота — ще один важливий компонент, який запобігає появі порожнеч і гнилі всередині буряка. Досить 1 разу розвести 5 грамів препарату у відрі води і полити грядки.
Для максимальної ефективності борну кислоту краще використовувати для позакореневого підживлення (обприскування по листю). Це дозволяє бору швидше і повніше засвоїтись рослиною, особливо якщо проблема вже помітна. Обприскуйте рано вранці або ввечері, щоб уникнути сонячних опіків. Бор також критично важливий для формування насіння та запилення, тому його профілактичне внесення корисне на всіх етапах розвитку коренеплодів.
Деревна зола: Моя улюблена, особливо якщо з фруктових дерев, берези чи дуба — її додаю у сухому вигляді між рядками після дощу або у вигляді настою (1 склянка золи на відро води). Уникайте золи з обробленої деревини чи сміття — в ній можуть ховатися шкідливі домішки.
Калімагнезія чи сульфат калію: Обираю ті добрива, в яких немає хлору (він, хоч і потрібен у мінімумі, у надлишку лише погіршує смак). Калімагнезія містить ще й магній, важливий для фотосинтезу та утворення цукру. 1 раз у липні. Дозування — 15-20 г на 10 л води, поливаю під кореневу зону.
Органічні добрива, такі як переброджений трав'яний настій, теж сприяють поліпшенню смаку буряка. Головне — не переборщити з азотом, щоб не спровокувати зростання бадилля на шкоду коренеплодам. 1 — 2 рази у липні.
Для приготування використовуйте кропиву, живокіст, кульбабу, лопух. Заповніть ємність на 1/3-1/2 зеленою масою, залийте водою і настоюйте 1-2 тижні, періодично помішуючи. Перед використанням розведіть настій водою у співвідношенні 1:10 (щоб зменшити концентрацію азоту). Щоб ще більше зменшити азотний ефект і підвищити калійний, можна додати до настою склянку золи на 10 літрів води.
Вода: не більше, але й не менше. Мої спостереження: буряку, як і людині у спеку, важлива регулярність поливу. Ідеально — ранковий або вечірній полив із просоченням ґрунту на 20-30 см. Зрідка (але впевнено!) поливайте, не допускайте пересихання чи болота — коливання вологості сприяють розтріскуванню коренів. Краплинне зрошення чи мульча із соломи допомагають зберегти потрібний баланс.
Не забуваємо про ґрунт! Буряк ображається на кислі ґрунти. Оптимальний рівень pH — 6,0-7,0. Лакмусові смужки чи навіть спеціальні прилади "підкажуть", що ґрунт просить крейди або доломітового борошна. Вносити їх краще ще восени або перед посівом, бо працюють вони повільно. Зараз це вже не виправити, але ви тепер знаєте: якщо буряк щороку не солодкий — проблема може бути саме у ґрунті, а не в підживленнях. Наступного року буде шанс це виправити.
Останні підживлення я даю не пізніше, ніж за три тижні до збирання. З цього часу — лише помірний полив. Надлишок добрив у фіналі робить буряк волокнистим та несмачним — перевіряла не раз.
