Садівники стикаються з різними проблемами при вирощуванні аґрусу та смородини: ягоди дрібні та кислі, листя жовтіє, кущі не хочуть рости. Всі ці перешкоди зазвичай виникають через помилки, які допускають самі дачники на певних етапах вирощування смородини та аґрусу.
Затінення
Рослини смородини та аґрусу спокійно переносять легке затінення, особливо у другій половині дня в регіонах з жарким літом, що може навіть захистити їх від сонячних опіків. Проте, для оптимального розвитку та щедрого врожаю їм все ж таки потрібно мінімум 6-8 годин прямого сонячного світла на день.
Саме в умовах достатнього освітлення інтенсивно відбувається фотосинтез, що є запорукою накопичення цукрів у ягодах, роблячи їх більшими, солодшими та ароматнішими, а кущі — міцнішими та стійкішими до хвороб. Недостатнє освітлення призводить до видовження пагонів, зменшення кількості квіткових бруньок і значного зниження урожайності.
Загущення
Аґрус і смородина дуже чутливі до загущення кущів, яке виникає, коли господарі забувають регулярно проводити обрізку. Велика кількість молодих пагонів та старих гілок створює щільний внутрішній простір, що сприяє накопиченню вологи після дощів або роси, створюючи ідеальні умови для розвитку грибкових захворювань, таких як борошниста роса (особливо для аґрусу) та антракноз (для смородини). Ці патогени процвітають у вологому, погано провітрюваному середовищі. Крім того, за відсутності нормальної циркуляції повітря та світла всередині куща, старіші, менш продуктивні гілки продовжують споживати поживні речовини, які могли б бути направлені на формування більших та якісніших ягід на молодих, здорових пагонах. Для смородини найбільш продуктивними вважаються пагони віком 2-3 роки, а для аґрусу — до 4-5 років, після чого їх плодоношення знижується.
Пересушування
Смородина та аґрус, маючи досить поверхневу кореневу систему, надзвичайно чутливі до нестачі вологи, і рослини страждають навіть від короткочасного пересушування ґрунту. Не можна допускати, щоб ґрунт навколо кущів повністю пересихав, особливо в критичні фази розвитку. Найбільш інтенсивний полив необхідний під час інтенсивного росту пагонів (травень-червень), формування та наливання ягід (червень-липень), а також після збору врожаю, коли закладаються квіткові бруньки на наступний рік. Для нормального функціонування кущам потрібно в середньому 20-30 літрів води на квадратний метр раз на 7-10 днів у суху погоду. Інакше пожовтіння листя не уникнути — це захисна реакція рослини на стрес, що сигналізує про порушення водного балансу та утруднення засвоєння поживних речовин. Якщо пересушування допущено напередодні плодоношення або під час нього, гарантовано буде поганий урожай, оскільки брак води безпосередньо впливає на розмір ягід (зменшення клітинного тургору) та їх смакові якості (зниження накопичення цукрів).
Перегрів або промерзання
Від різких коливань температури — як від літнього перегріву кореневої системи, так і від зимового промерзання ґрунту — аґрус і смородину ефективно захистить мульчування. Цей захисний шар навколо основи кущів, діє як своєрідний щит, стабілізуючи температуру ґрунту. Влітку він запобігає надмірному нагріванню ґрунту, захищаючи поверхневі корені від стресу, а взимку — зменшує глибину промерзання, що особливо важливо для молодих рослин та в безсніжні зими. Таким чином, середнє значення температури в кореневій зоні буде знаходитись в межах комфортної температури для розвитку рослин. Крім температурної стабілізації, мульча сприяє збереженню вологи в ґрунті, пригнічує ріст бур'янів та, розкладаючись, збагачує ґрунт органічними речовинами, покращуючи його структуру та родючість. Для мульчування підійдуть такі органічні матеріали, як тирса, деревна стружка, подрібнена кора, солома або компост.
