Хвойні рослини — прикраса саду. Їхня вічнозелена хвоя радує око і в похмурі зимові дні, коли все довкола спить міцним сном. Однак навіть витривалим та невибагливим туям, соснам, ялинкам та іншим представникам хвойних потрібна турбота.
Осінній догляд за хвойними спрямований на зміцнення імунітету та допомагає їм зберегти здоров'я та декоративний вигляд, а також підвищує стійкість до зимових стресів. Розглянемо основні етапи осіннього догляду хвойних рослин.
Вологозарядний полив хвойних рослин
Перший та найважливіший пункт осіннього догляду за хвойними рослинами — це правильний полив. Незважаючи на те, що осінь часто асоціюється з дощами, природної вологи недостатньо для повноцінної підготовки хвойних до зими. Важливо пам'ятати, що вегетативні процеси цих рослин хоч і сповільнюються, але зберігаються навіть взимку.
Головний ворог хвойних взимку — це не мороз, а часто посуха. Вона виникає в сонячні, але морозні дні, коли хвоя під впливом вітру і сонця починає випаровувати вологу, а коріння, що знаходиться в промерзлій землі, не може поповнити ці втрати. В результаті рослина висихає, набуваючи бурого, неживого вигляду.
Саме для запобігання цій ситуації восени проводиться вологозарядний полив. Його мета — глибоко і ґрунтовно наситити ґрунт вологою, щоб коріння могло запастися нею про запас. Проводити його слід у жовтні або листопаді, коли денна температура повітря не перевищує 7-9 ° C, але до настання заморозків.
Норма поливу залежить від погоди (суха була осінь або час від часу йшли дощі) та віку дерева. Так, у посушливу погоду для дорослого, великого дерева, такого як сосна або ялина, може знадобитися до восьми 10-літрових відер води. Для молодих дерев, посаджених цього чи минулого року, буде достатньо трьох-чотирьох відер. Ключовий принцип — вода має проникнути глибоко у ґрунт, на глибину не менше 50-60 см.
Поливати краще в кілька прийомів, щоб волога рівномірно ввібралася і розподілилася в шарі ґрунту. Добре пролита земля промерзає набагато повільніше, що дає корінню додатковий час для підготовки до холодів.
Осіннє підживлення хвойних
Восени хвойні рослини потребують не тільки поливу, а й додаткового харчування.
Основна мета осіннього підживлення хвойних — зміцнити кореневу систему та допомогти пагонам повністю задеревеніти. Для цього рослинам необхідні фосфор та калій. Фосфор сприяє розвитку потужного коріння, а калій підвищує зимостійкість тканин рослини, їх стійкість до хвороб та несприятливих погодних умов.
А от азотні добрива, що стимулюють нарощування зеленої маси, з осіннього "раціону" мають бути повністю виключені, причому вже з середини серпня. Молоді невизрілі пагони, що рушили до зростання восени, майже напевно загинуть узимку, послабивши всю рослину.
Ідеальним рішенням будуть спеціальні добрива для хвойних, з позначкою "осінь" або "осіннє" на упаковці. Їхній склад збалансований саме під потреби рослин у цей період.
Також можна використовувати прості мінеральні добрива (суперфосфат, сульфат калію, монофосфат калію та ін.). Вносити їх слід відповідно до інструкції, рівномірно розподіляючи по стволовому колу з подальшим неглибоким закладенням у ґрунт і поливом. Ця процедура проводиться не пізніше ніж за місяць до перших морозів та допомагає хвойним отримати необхідні ресурси для успішної зимівлі.
Санітарна обрізка
Осінь — чудовий час для приведення хвойних у порядок. Після літнього сезону на рослинах можуть виявитися сухі, пожовкли або пошкоджені хворобами або шкідниками гілки. Все це необхідно акуратно вирізати гострим секатором, щоб запобігти можливому поширенню інфекцій та шкідливих комах. Зрізи бажано обробити садовим варом або спеціальним антибактеріальним складом, особливо якщо йдеться про великі гілки.
Крім того, у деяких хвойних рослин, наприклад туй або ялівців, через густу крону всередину не проникає сонячне світло. Якщо ви розсунете гілки, то побачите всередині засохлу хвою. Її також необхідно видалити, щоб вона стала розсадником грибкових інфекцій. Зробити це можна рукою в щільних рукавичках або садовим пилососом.
Санітарне обрізання та видалення старої хвої покращує циркуляцію повітря всередині крони, що знижує ризик розвитку грибкових захворювань.
Після проведення санітарної обрізки та чищення хвойних видаліть з-під дерев все рослинне сміття та спалить його у спеціально обладнаному місці.
Захист від хвороб та шкідників
Навіть якщо рослина виглядає абсолютно здоровою, профілактична обробка восени не буде зайвою. Спори грибкових захворювань можуть зимувати в ґрунті та на рослинних рештках, і якщо їх не знищити, то навесні, з настанням сприятливих умов, грибки розпочнуть свою руйнівну діяльність. Те саме відбувається і зі шкідниками: під час підготовки до зимівлі багато шкідників (щитівки, ложнощитівки, хермес та ін.) відкладають яйця на гілках і хвої, а навесні, коли приходить тепло, з яєць з'являється нове покоління шкідників.
Щоб запобігти виникненню проблем навесні, проводиться осіння обробка хвойних спеціальними препаратами — фунгіцидами (від хвороб) та інсектоакарицидами (від шкідників).
Для захисту від грибкових захворювань хвойні восени можна обробити 1%-ною бордоською рідиною або сучасними препаратами, що містять мідь.
Для боротьби зі шкідниками підходять системні пестициди. Вони мають тривалу залишкову дію і ефективно працюють на всіх стадіях розвитку комах.
Обробку краще проводити в суху безвітряну погоду. Обприскувати потрібно ретельно, намагаючись змочити всі частини рослини, включаючи стовбур і ґрунт у пріствольному колі. Особливу увагу приділіть нижнім гілкам, бо саме там і в пристовбурному колі найчастіше зимують шкідники.
Мульчування
Коренева система хвойних, особливо молодих екземплярів, потребує захисту від різких перепадів температур та сильних морозів. Ідеальним рішенням стане мульчування ствольного кола. Шар мульчі не тільки допоможе згладити температурні коливання, але й збереже вологу, накопичену після вологозарядного поливу.
Як мульча для хвойних підійде кора хвойних дерев, тріска, тирса, торф, компост або просто опала хвоя. Небажано використовувати для мульчування солому чи сіно — це може залучити до рослин гризунів.
Шар мульчі повинен бути досить пухким, товщиною 5-7 см. Важливий момент: не насипайте мульчу впритул до стовбура дерева або основи чагарника. Невеликий відступ дозволить корі дихати і запобігатиме її підпріванню в періоди відлиг.
Укриття на зиму: захист від сонця та снігу
Цей етап особливо важливий для нещодавно посаджених рослин та представників тих видів, які відрізняються невисокою зимостійкістю.
Основна мета укриття — захистити рослину не стільки від морозу, скільки від двох інших небезпек: зимового сонця, що обпалює, і важкого налипаючого снігу.
Для захисту від снігу, який може поламати гілки, особливо у хвойних колоноподібних форм, крону акуратно, не стягуючи надто туго, обв'язують шпагатом або спеціальною сіткою.
Для захисту від сонячних опіків, які зазвичай трапляються у лютому-березні, рослини притіняють. Для цього із сонячного боку встановлюють екрани з мішковини, агроспану або спеціальної сітки. Можна повністю надіти на невелику рослину чохол з мішковини, але він повинен бути вільним, що пропускає повітря. Хороший варіант — накинути на рослину лапник. У жодному разі не можна використовувати для укриття поліетиленову плівку: вона створить парниковий ефект, що призведе до випрівання хвої під час відлиг.
Укриття встановлюється після заморозків, щоб рослина встигла адаптуватися до знижених температур. При цьому важливо залишити невеликі отвори для вентиляції — це дозволить запобігти запріванню.
Знімати укриття потрібно поступово, з настанням стійкого тепла, бажано у похмуру погоду, щоб рослина поступово звикала до яскравого весняного сонця.
