Не можна недооцінювати цей прийом і вважати, що вам це не потрібно, без яких-небудь серйозних аргументів. Але й вапнувати все підряд теж не можна. У вапнування є свої нюанси. Там, де воно потрібне, воно дає позитивні результати, а там, де воно було не потрібне — лише зашкодить.
Як дізнатися, який у вас ґрунт
Наша країна велика, і в кожному регіоні характер ґрунтів відрізняється. Десь це багаті на гумус чорноземи, в іншому місці — глинисті ґрунти, у третьому — супіщані, ще десь торф'яні або дернові-підзолисті.
У вихідного ґрунту є свої характеристики, звичайно, ми впливаємо на них у процесі обробітку землі, проте ґрунт все одно буде прагнути до свого вихідного стану, особливо це стосується кислотності.
Щоб визначити, які ґрунти на вашій ділянці й отримати глобальне розуміння їх структури, знайдіть свій регіон на ґрунтовій карті країни. Торф'яні та дернові-підзолисті ґрунти, як правило, кислі або середньо кислі, чорноземи мають нейтральну або слабко-кислу реакцію.
Дізнатися кислотність ґрунту на вашій ділянці дуже просто, якщо скористатися лакмусовим папірцем. Зараз він продається в кожному садовому центрі. Примітивний ґрунтовий аналіз робиться протягом 10 хвилин. Ще простіше купити електронний вимірювач кислотності ґрунту — pH-метр.
Що впливає на кислотність ґрунту
Кислотність ґрунту може відрізнятися на різних грядках, тому що при внесенні мінеральних добрив ґрунт підкислюється. Аміачна селітра, суперфосфат, сірчанокислий калій, хлористий калій та інші види мінеральних добрив підкислюють ґрунт. Лише сечовина (карбамід) і кальцієва селітра не дають такого ефекту.
Крім того, різні овочеві культури споживають різну кількість кальцію. Чим більше кальцію виноситься з ґрунту, тим більш кислим він стає. Особливо «жадібними» любителями кальцію є перець, томати, кабачки та капуста. Ці культури сильно страждають від нестачі кальцію в ґрунті. На томатах і перцях проявляється вершинна гниль плодів, капуста частіше уражається килою на кислих ґрунтах.
Які культури потребують вапнування ґрунту
Не всі овочеві культури так люблять кальцій, і далеко не для всіх потрібно розкислювати ґрунт. Має сенс проводити вапнування на грядках, де в наступному році буде рости капуста та буряк. Ці культури люблять нейтральні і навіть слабо-лужні ґрунти.
Горох, квасоля, кукурудза, цибуля, часник, огірки віддають перевагу нейтральному або слабо-кислому ґрунту, pH = 6-7. Картопля, томати, редис, морква краще ростуть на слабокислих ґрунтах з рівнем pH = 5.5-6.
Не варто вапнувати ґрунт під картоплю. Ця культура віддає перевагу слабо-кислим ґрунтам. Навіть на нейтральних ґрунтах на картоплі можуть проявлятися ознаки парші, а після вапнування весь урожай картоплі може бути уражений паршею.
А ось ягідні культури, такі як лохина, брусниця, журавлина люблять кислі ґрунти. І під них ні в якому разі не можна вапнувати ґрунт.
Коли не потрібно вапнувати ґрунт
Якщо у вас немає можливості зробити ґрунтовий аналіз, то, можливо, краще зовсім не проводити вапнування, або вносити мінімальні дози лужних препаратів. Надлишок лужності в ґрунті набагато більша проблема, ніж кисла реакція.
Якщо ви задоволені своїм урожаєм, якщо всі культури ростуть добре, якщо в землі повно дощових черв'яків, то швидше за все у вас нейтральний або слабо-кислий ґрунт, який підходить для вирощування більшості овочевих культур.
Якщо ви регулярно вносите в ґрунт деревний попіл, то це теж впливає на кислотність ґрунту, знижуючи її. Попіл від спалювання дров містить велику кількість кальцію. Так що хороші дози попелу, які вносяться щорічно, виключають додаткове вапнування ґрунту.
Деяке уявлення про кислотність ґрунту можна отримати за бур'янами, які ростуть на городі або біля паркану. Якщо на ділянці добре росте кропива, лопухи, лобода — то у вас хороший, родючий ґрунт з нейтральною реакцією. Такий ґрунт скоріш за все не потрібно вапнувати.
Якщо ж ви помічаєте, що стало більше мокриці, жовтця повзучого, якщо росте хвощ, кінський щавель — це показник того, що ґрунт кислий, і необхідно провести вапнування.
Чим краще вапнувати ґрунт
Незважаючи на те, що термін «вапнування» передбачає застосування вапна, більшість дачників віддають перевагу доломітовому борошну. Доломітове борошно розкислює ґрунт не гірше, ніж вапно, але воно діє більш м'яко, не знищує корисну мікрофлору і дощових черв'яків.
При внесенні вапна, особливо негашеного, дуже легко завдати шкоди ґрунту і створити собі великі проблеми. Доломітове борошно хороше ще й тим, що крім кальцію містить великі дози магнію, який покращує ріст надземної маси рослин. Замість доломітового борошна можна вносити крейду — це кальцій в чистому вигляді.
Доломітове борошно хороше тим, що можна розсипати його по поверхні ґрунту і закрити шаром органічної мульчі, можна використовувати навіть свіжу траву. Доломітове борошно не вступає в реакцію з органікою.
З вапном такий номер не пройде, вапно потрібно вносити під перекопку, причому обов'язково восени, щоб за зиму шкідливі речовини встигли нейтралізуватися і вимитися з ґрунту талими водами.
Найкраще вносити лужні склади не суцільно, а вибірково, виходячи з потреб овочевих культур. Не варто вносити вапно в теплиці, тому що ґрунт в них не промивається опадами, вапно принесе швидше шкоду, ніж користь. Для розкислення ґрунту в теплиці краще використовувати доломітове борошно або крейду. Якщо ж протягом літа ви робите підживлення зольними настоями, то й зовсім не потрібно розкислювати ґрунт в теплиці.
Як проводити вапнування
Якщо ви не впевнені в тому, чи потрібно вам розкислювати ґрунт, але ви використовуєте мінеральні добрива, то можна внести мінімальну кількість доломітового борошна, приблизно 20-50 г/кв.м. Це майже в десять разів менше норми, тому якогось значного ефекту це не дасть, але нейтралізує ефект підвищення кислотності після внесення мінеральних добрив.
Вапнування з використанням вапна проводять раз на 3-5 років. Вапно діє не відразу, найбільший ефект досягається через 2-3 роки. Доломітове борошно розкладається швидше, тому й вносити його можна частіше, навіть щорічно, якщо зменшувати дозування. Крейда і попіл діють ще м'якше, ніж доломітове борошно. Їх можна вносити щорічно.
Одночасно з внесенням доломітового борошна або вапна добре вносити перепрілу органіку: перегній, компост. Це трохи нейтралізує шкоду від вапнування. Лужне середовище не дружнє до мікроорганізмів, тому щоб підтримати ґрунтову мікрофлору, добре внести в ґрунт органіку. Перегній і компост є і їжею для мікроорганізмів і дощових черв'яків, і, власне, розсадником різних корисних бактерій.
Як нейтралізувати шкоду від вапнування
При внесенні в ґрунт великої кількості кальцію, а саме це відбувається при розкисленні ґрунтів за допомогою крейди, доломітового борошна або гашеного вапна, деякі елементи в ґрунті переходять у важкодоступні форми.
Перш за все це стосується фосфору. Залізо, мідь, цинк, марганець, бор так само стають важкодоступними для рослин після вапнування. Нейтралізувати цей ефект можна, якщо навесні проливати ґрунт препаратами з фосфатмобілізуючими або силікатними бактеріями. Перевести фосфор і метали в хелатні форми допоможе лимонна кислота, розчином якої можна пролити ґрунт навесні.
Що можна і що не можна вносити разом з доломітовим борошном
Одночасно з внесенням доломітового борошна можна внести борну кислоту. Вона не вступає в реакцію з лугом. Бор необхідний всім рослинам для хорошого цвітіння і зав'язування плодів.
Азотні добрива восени не вносять, до того ж азот вступає в реакцію з лугом і вивітрюється. Суперфосфат так само не вносять одночасно з вапнуванням, інакше весь фосфор стане марним баластом. Якщо є необхідність внесення мінеральних добрив, то робити це потрібно не раніше, ніж через 2 тижні після вапнування.
Норми внесення доломітового борошна і вапна
Які ж норми внесення доломітового борошна або вапна? Це залежить від показників pH ґрунту. Щоб розуміти, наскільки різні склади змінюють кислотність ґрунту, порівняйте середні дози внесення: на кв.м. середньокислого ґрунту вносять 100-150 г гашеного вапна, або 200-250 г доломітового борошна, або 1 л попелу.
Залежно від показників кислотності потрібно збільшувати або зменшувати дозування внесення доломітового борошна. Ґрунт з показником pH > 5.5 не потребує розкислення. При pH = 5.1-5.5 вносять 40 кг/сотку або 400 г/кв.м. При pH = 4.6-5.0 потрібно більше, приблизно 45 кг/сотку або 450 г/кв.м. При pH = 4.5 і нижче вносять 50 кг/сотку або 500 г/кв.м.
