З чого зробити стежки між грядками: найдоступніші та практичні варіанти

Погодьтеся, не дуже зручно, коли між грядок просто витоптані стежки. Особисто я люблю, щоб обов'язково були зроблені доріжки. І ходити зручніше, і ставити відра та лійки, і ноги не брудняться, і бур'янами все не заростає. Та й ділянка виглядає красивіше та охайніше.

Розповім вам які види доріжок можна зробити між грядок. Мова йде не про стежку від будинку до хвіртки, яка, як правило, викладена плиточками. А саме про стежки між грядками.

Тирса, тріска

Практичний і зручний варіант. По них м'яко і комфортно ходити навіть босоніж. Плюс тирса пропускає воду, вона не застоюється.

Її недолік — вона закислює ґрунт. А ще, свіжа тирса та тріска при розкладанні витягують азот із ґрунту. Якщо тирса лежить на доріжці впритул до грядки, вона буде "красти" азот у культурних рослин, що призведе до їхнього пригнічення та пожовтіння листя.

Щоб цього уникнути, тирсу потрібно або компостувати хоча б рік перед використанням, або проливати доріжки розчином сечовини (карбаміду) чи іншого азотного добрива.

Щебінь

Це варіант для красивих грядок. Стежки з дрібних камінчиків виглядають дуже красиво та охайно. Але ходити по них босоніж не так зручно. Я щебінь використовую в основному для оформлення квітника та формування стежок у ньому.

Під щебінь обов'язково потрібно класти геотекстиль, інакше бур'яни проростуть дуже швидко, а виполювати їх з-поміж каміння — неймовірно важка праця. Щебінь також може розсипатися на грядки, що ускладнює обробку ґрунту. А на сонці сильно нагрівається, що може негативно впливати на кореневу систему рослин біля краю грядки.

Дошки

Це зручний найдоступніший матеріал і найшвидший спосіб зробити чисті доріжки, особливо якщо є старі дошки чи палети. По рівній дошці ходити дуже зручно, на відміну від сипучих матеріалів, і взуття залишається ідеально чистим.

Однак як і інші матеріали, мають свої недоліки. Слимаки обожнюють ховатися під дошками у вогку погоду. Це їхній головний недолік. Також дошки у вологу погоду, стають слизькими і небезпечними. Також гниють з часом.

Плиточки

Варіант не з дешевих, але якщо залишився матеріал з оформлення головної доріжки, можна його пустити на стежки. У нас так і було, робили головну доріжку на ділянці, плюс викладали майданчик, плитки залишилися, я використовувала їх для стежок.

Це один з найкращих варіантів з точки зору довговічності та зручності.

Пісок

Аналогічно, як і тирса. Зручно ходити, не боляче стояти на колінах, воду пропускає. Але цей варіант буде дорожче, якщо пісок купувати. З недоліків — прилипає до ніг та взуття, а відповідно і розноситься по всьому городу. Плюс сухий пісок може роздути по грядках вітер, тому по боках стежок у цьому випадку краще встановити якісь загородження.

Ще пісок може приваблювати котів, які можуть використовувати його як туалет.

Плівка

Вважаю цей варіант не дуже хорошим. По-перше, плівка не пропускає повітря. По-друге вологу, а це означає, що вода буде плавати зверху на плівці. Вона слизька, недовговічна під ногами і створює "болото". По-третє, під плівкою можуть почати розвиватися грибки, з причини перших двох недоліків.

Великий плюс цього матеріалу — невисока ціна. Але, я думаю, вже краще витратитися і придбати більш якісний матеріал.

Геотекстиль

Ним також можна застеляти доріжку. Але, якщо щільність мала, через нього проростають бур'яни, треба брати агроволокно чорного кольору щільністю від 100 г/м².

Геотекстиль/агроволокно рідко використовують як самостійне покриття доріжки, бо воно нестійке до механічних пошкоджень (можна проткнути садовим інструментом) і руйнується під дією ультрафіолету. Його головне призначення — бути підкладкою під сипучі матеріали (тирсу, щебінь, кору), щоб запобігти їх змішуванню з ґрунтом та проростанню бур'янів знизу.

Спеціальні плиточки

Бачила декілька таких варіантів в магазинах: гумові та пластикові. Вони бувають різних розмірів. Дуже зручні тим, що їх можна класти — прибирати в будь-який час скільки завгодно разів. Вони прикріплюються одна до одної і формують доріжку будь-якої довжини. Головне класти їх на рівну поверхню. Коли треба — розібрали, помили і переклали, або прибрали зовсім.

Це сучасний, практичний варіант. З недоліків — вони коштують грошей, варіант не дуже бюджетний. Але зате ними можна буде користуватися не один рік.