Чим підживити хвойні у вересні, щоб вони не пожовтіли

Осінь для хвойних — хороша пора. Спека вже не висушує голки, вологість тримається оптимальна, а більшість шкідників порине в анабіоз. Та поживні речовини й далі витрачаються з ґрунту, тож варто встигнути поповнити запаси до настання холодів.

Здоровий ріст хвойних пов'язаний із достатком цінних елементів у землі. Якщо є дефіцити, зима навряд чи мине без втрат, бо надто великий ризик, що надземна частина пожовтіє й усохне. У хвойних, на відміну від листяних, немає «запасного варіанту» скинути крону: голки живуть 3-7 років, і саме вони накопичують поживний резерв. Якщо восени цей резерв не поповнити, навесні дерево витрачатиме останнє на новий приріст, а стара хвоя почне рудіти й осипатися.

Щоб хвоя була соковитішою, пагони — міцнішими, а коріння — дужчим, перед зимою рослинам дають фосфорно-калійне добриво. Орієнтовна норма для дорослої туї чи ялини (висота 1,5-2 м) — 30-40 г суперфосфату та 20-25 г сульфату калію на пристовбурне коло. Гранули розкидають по периметру проєкції крони, злегка заглиблюють у верхній шар ґрунту граблями й рясно проливають водою. Сухе внесення без поливу майже неефективне: гранули просто лежатимуть до весни.

На цьому часто й зупиняються, не знаючи, що для хвойних насаджень не менш важливий магній!

Саме магній — ключовий атом у молекулі хлорофілу, що відповідає за фотосинтез. Кажучи просто: немає магнію — немає зеленої хвої. Пожовтіння голок зазвичай списують на хвороби чи шкідників, та саме дефіцит магнію найчастіше стає першопричиною. Тому для підживлення хвойних не обмежуйтеся виключно фосфорно-калійними сумішами.

Найпростіший спосіб підживити магнієм — розчинити 15-20 г магнію сульфату (епсомської солі) у 10 л води та полити під корінь або обприскати крону в похмурий день. Для профілактики достатньо однієї обробки у вересні, якщо хвоя вже помітно світлішає зсередини пагона, повторіть через 10-12 днів.

Також можна взяти універсальне добриво «Осіннє» з мікроелементами, а для більшого ефекту — цільові суміші з позначкою «Для хвойних».

Якщо восени хвоя вже почала жовтіти, категорично не можна намагатися «повернути зелень» азотними добривами! Вони підштовхнуть пагони до активного росту, а це геть не те, що потрібно напередодні зими. Молода маса не встигне визріти її поб'є мороз.

Найкращий час для осіннього підживлення хвойних — вересень. Коріння ще активне, тож вбирає добрива з апетитом. Пізніше внесення добрив стане вже внеском на наступний сезон: зимуватимуть рослини в тому стані, на який спромоглися прокормитися наявними в ґрунті елементами.

Не менш важлива для хвойних і волога. Якщо осінь видається сухою, культурам влаштовують вологозарядковий полив. Норма для хвойного дерева висотою до 2 м — 40-50 л води, які виливають не за раз, а у 2-3 прийоми протягом дня, щоб волога пройшла на глибину 40-60 см. За дощової погоди обходяться без нього.

А якщо до осені не вдалося провести обробки фунгіцидами та інсектоакарицидами, системні препарати хімічної групи допоможуть надолужити згаяне. Біологічні засоби в цю пору майже безсилі — температури для них уже надто низькі. Більшість біопрепаратів на основі Trichoderma чи Bacillus subtilis працюють від +12…+15 °C, усе, що нижче, — марне очікування. Натомість системні хімічні фунгіциди (наприклад, на основі тебуконазолу чи дифеноконазолу) ефективні вже від +5 °C.