Інжир з однієї гілки: як вкоренити живець удома за зиму

Якщо у вас або в сусідів росте інжир, нове дерево можна отримати безплатно, зі звичайної гілки. Інжир вважається однією з найлегших плодових культур для живцювання. Гілка дає точно таку саму рослину, як материнський кущ, із тими ж плодами. Зрізати її можна просто зараз, коли облетіло листя.

Коли різати живці

Живці ріжуть, поки інжир відпочиває, тобто відколи опаде листя і аж доки навесні не прокинуться бруньки. У мороз нижче −5 °C гілки не ріжуть.

Можна дочекатися кінця зими, але навесні гілки ріжуть, тільки якщо пагони не підмерзли. А в більшості областей інжир у нас зимує лише під укриттям, і на весну здорову гілку можна вже й не знайти. Тому надійніше зрізати живці восени, поки пагони цілі, і вкорінювати їх удома.

Яку гілку взяти

Беріть гілку з куща, який у вас або в сусідів уже плодоносить. Є сорти, яким для запилення потрібна особлива крихітна оса, а в наших садах її немає, і такі сорти скидають плоди недостиглими. Кущ, на якому інжир достигає, обходиться без оси, і його живець так само плодоноситиме.

Потрібна гілка, що виросла цього року і за літо стала коричневою та твердою, підійде й дворічна. Верхівки та м'які зелені кінці вкорінюються погано. Товщина живця близько 1,5-2 см, приблизно з палець, довжина 15-25 см. Одна довга гілка дає одразу кілька живців.

Працюють у рукавичках, бо молочко зі зрізу подразнює шкіру. Ріжуть гострим секатором. Верхній зріз роблять косим, одразу над брунькою, щоб із нього стікала вода і було видно, де в живця верх. Нижній зріз роблять прямим, одразу під брунькою.

Живу гілку видно одразу. На свіжому зрізі виступають білі краплі молочка. Якщо зріз сухий, гілка для живця не годиться.

Живці швидко сохнуть, їм шкодять навіть кілька хвилин на сонці чи сухому вітрі. Зрізані одразу загортають у вологу тканину. Якщо вони все ж підсохли, їх можна оживити, потримавши у воді.

Як вкоренити живець у горщику

Перед саджанням живці можна загорнути у вологий паперовий рушник, скласти в пакет і потримати 10-14 днів у теплі, наприклад на холодильнику. За цей час на нижньому зрізі з'являється світлий наплив, з якого потім легше йде коріння. Цей крок необов'язковий, живці можна саджати й одразу.

Ґрунт беруть легкий, для розсади чи живців. Щоб він був пухкішим, його можна змішати з перлітом (білі легкі гранули, їх продають у садових магазинах). Він має бути вологим, але не мокрим. Живець встромляють у землю більше ніж наполовину, назовні залишають одну-дві бруньки, так він менше сохне. Можна вмочити нижній зріз у порошок-стимулятор коренів. Зручно саджати в прозорий стаканчик, бо крізь стінку видно, коли піде коріння.

Живцям потрібне вологе повітря. Горщик накривають обрізаною пластиковою пляшкою або прозорим контейнером і ставлять у тепле світле місце в домі. Ковпак тримають, поки не розпуститься листя. Поливають так, щоб земля залишалася вологою, але вода в піддоні не стояла.

У теплі коріння з'являється через 3-6 тижнів. Якщо живці стоять у прохолоді, вкорінення розтягується на кілька місяців. Вкоріняться приблизно три живці з чотирьох, тому саджають із запасом.

Чи можна вкоренити у воді

Можна. Живці завдовжки 15-20 см ставлять у банку чи вазу з водою. Коли з'явиться коріння, їх пересаджують у невеликі горщики із землею і далі доглядають так само, як за живцями в ґрунті.

Як вкоренити гілку, не зрізаючи її з куща

Якщо інжир росте у вас у саду, гілку можна вкоренити прямо на кущі. Поки коріння немає, вона живиться від материнської рослини і не засихає.

Навесні або восени обирають низьку гнучку гілку і пригинають її до землі. У тому місці, яке піде в землю, кору злегка продряпують. Гілку присипають шаром землі 5-7 см і закріплюють дротяною шпилькою чи рогаткою. Верхівку залишають зовні й спрямовують угору. Землю над прикопаною гілкою (її називають відсадком) тримають вологою. Коріння з'являється на засипаній ділянці, біля бруньок.

Відсадок, закладений восени, відрізають від куща навесні, а закладений навесні — восени, коли в нього буде своє коріння. Ріжуть біля нової рослини і пересаджують її. Ще простіше з пагонами, які самі лізуть із-під землі поруч із кущем. Вони часто вже з корінням, навесні їх відділяють лопатою і пересаджують.

Що робити із саджанцем далі

Коли коріння заповнить стаканчик, рослину пересаджують у більший горщик. Надвір її виносять, коли минуть весняні заморозки, і привчають до сонця поступово, починаючи з тіні. Перший рік молодий інжир росте в горщику. Першу зиму він проводить у прохолодному приміщенні, наприклад на неопалюваній веранді, у сараї чи підвалі. На постійне місце його висаджують однорічним, наступної весни, коли минуть морози.

Можна й далі ростити інжир у кадці. Такі рослини теж плодоносять, а на зиму їх так само забирають у неопалюване приміщення, підвал чи гараж. Перші плоди і в кадці, і в саду нерідко з'являються через 3-4 роки.

Як перезимує молодий інжир

Коли саджанець уже росте в саду, перші зими його вкривають, бо молодий інжир переносить мороз гірше за дорослий. Дорослий кущ короткочасно витримує −12…−16 °C. У сильніший мороз у нього обмерзають гілки, а при −20 °C і нижче може вимерзнути все, що над землею, але потім кущ легко відростає від кореня. У центральних областях інжир ростять лише з укриттям на зиму, на півдні йому вистачає невеликого захисту.

Багато сортів зав'язують плоди на пагонах цього ж року. Тому кущ, що обмерз до землі, відростає, і буває, що наприкінці літа вже дає врожай.

Готувати кущ до зими починають ще влітку. Наприкінці літа інжир не підживлюють і не поливають рясно, бо пізні молоді пагони не встигають затвердіти і гинуть уже при невеликому мінусі.

Вкривають молодий інжир пізно восени. Основу куща підгортають землею або засипають товстим шаром сухого листя чи соломи, гнучкі гілки поступово пригинають до землі, закріплюють і теж укривають. Інший спосіб — поставити навколо куща клітку з сітки і набити її сіном, скошеною травою чи сухим листям. Добре, якщо кущ закритий від вітру, наприклад росте біля південної стіни будинку. Якщо осінь суха, перед морозами його добре поливають. Навесні укриття знімають поступово, коли минуть заморозки.

Чому з насінини такий самий інжир не виросте

Квітки в інжиру є, тільки їх ніхто не бачить. Плід інжиру — це мішечок, вистелений усередині крихітними квітками, а зовні в нього лише маленький отвір.

У більшості садових сортів ці квітки дають плоди без запилення, а насінини в таких плодах порожні й не зійдуть. Сходить лише насіння плодів, які запилила оса, іноді навіть із сушеного інжиру, який привозять із країн, де ця оса живе. Але з нього виросте непередбачуване дерево. Хороших серед сіянців дуже мало, в частини плоди взагалі неїстівні. Тому інжир і розмножують гілкою.