Я, наприклад, хлопців на Матісах завжди на дорозі пропускаю. Ну, так вже у них сталося, чого вже тепер.... А якщо за кермом дівчина, та ще панель вся в іграшках, так взагалі відразу по гальмах, ну її, від гріха подалі.
Явно там ципа якась нафарбована сидить, в'їде в тебе здуру і стій з нею, з безголовою, півдня розбирайся. Тут на днях їхав по об'їзній і біля мосту зупинився - «бобкет» сніг на ЗІЛ грузив, а об'їхати не можна було, зліва насип на міст вже починався. А переді мною якраз Матіс такий стояв, червоненький, все скло заднє у сердечках. Стоїмо, чекаємо, потім дивлюся, поповз цей червоненький зліва по насипу.
Причому і ЗІЛ вже почав від'їжджати, але, як мовиться, розуму немає - свій не вкладеш. У підсумку, він проповз майже все, та закони фізики завадили, завалився набік і заглох. Я навіть не встиг зреагувати, якщо чесно. І тут двері зверху у нього відкриваються і вилазить дівчина. Дівчина як дівчина, повненька така, в пуховику сама, в шапочці, досить миловидна, до речі.
Ми з цим мужиком з «бобкета» вискакуємо - дівчино, ви як сама? А вона тільки рукою махнула, нормально, мовляв. Ну, вилізла вона обійшла свій матісик, потім присіла, руками вхопилася і... брик - на колеса його поставила!! І все це так діловито і буденно, немов кожен день вона його так перевертає. Ми тільки рот і відкрили від подиву. А вона рукавичкою двері від снігу скинула, сіла за кермо - дринь і газу, тільки сердечка і промайнули, інформує Ukr.Media.
Ось тобі і «слабка» стать, в який раз переконуюся, що зрозуміти цей біологічний вид абсолютно неможливо.
