Молодий хлопець безнадійно закоханий. Сидить на березі річки, страждає і звертається до Бога, і Бог раптом його почув, інформує Ukr.Media.
- Що сумуєш, син мій?
- Так ось.... Люблю Яринку свою. Страждаю. А вона на мене нуль уваги. А мені немає життя без неї. Топитися прийшов.
- Чим допомогти тобі син мій?
- Зроби мене трохи красивіше. Може я так їй більше сподобаюся?
- Добре. Проси ще.
- Зроби мені ніс як в Аристотеля, а то якийсь кирпатий і не красивий.
- Добре. Зроблено.
- І губи більш пухкі, підборіддя трохи потужніше. Вона любить таке.
- Зроблено.
- Зростання вище. Хочу бути високим, струнким. Їй подобаються такі.
- Зроблено.
- І м'язів всюди побільше. Ніби спортсмен я. Яринка потішиться.
- Зроблено.
- А тачку можеш мені подарувати? Порш 999. Її улюблена машина.
- Добре. Що ще?
- Ну... (зам'явся). Мізків би мені трохи більше. Кросворди будемо разом розгадувати.
- Мізки це добре. Зроблено.
Хлопець оглянув себе з усіх боків, на тачку подивився і з криком "Еееееей!" побіг до машини. Бог:
- Стій. Ти куди, син мій? Вона ж ще на роботі.
- Хто? Яринка? Та нафіг вона мені здалася. Невже я з такою тачкою і тілом собі нормальну бабу не знайду?!
- Ех... (зітхнув Боже)... треба було відразу йому з мізків починати.
