А всього-то потрібні були мізки!

Молодий хлопець безнадійно закоханий. Сидить на березі річки, страждає і звертається до Бога, і Бог раптом його почув, інформує Ukr.Media.

- Що сумуєш, син мій?

- Так ось.... Люблю Яринку свою. Страждаю. А вона на мене нуль уваги. А мені немає життя без неї. Топитися прийшов.

- Чим допомогти тобі син мій?

- Зроби мене трохи красивіше. Може я так їй більше сподобаюся?

- Добре. Проси ще.

- Зроби мені ніс як в Аристотеля, а то якийсь кирпатий і не красивий.

- Добре. Зроблено.

- І губи більш пухкі, підборіддя трохи потужніше. Вона любить таке.

- Зроблено.

- Зростання вище. Хочу бути високим, струнким. Їй подобаються такі.

- Зроблено.

- І м'язів всюди побільше. Ніби спортсмен я. Яринка потішиться.

- Зроблено.

- А тачку можеш мені подарувати? Порш 999. Її улюблена машина.

- Добре. Що ще?

- Ну... (зам'явся). Мізків би мені трохи більше. Кросворди будемо разом розгадувати.

- Мізки це добре. Зроблено.

Хлопець оглянув себе з усіх боків, на тачку подивився і з криком "Еееееей!" побіг до машини. Бог:

- Стій. Ти куди, син мій? Вона ж ще на роботі.

- Хто? Яринка? Та нафіг вона мені здалася. Невже я з такою тачкою і тілом собі нормальну бабу не знайду?!

- Ех... (зітхнув Боже)... треба було відразу йому з мізків починати.