Позитивні емоції важливі для людини, тому необхідно регулярно покращувати настрій веселими анекдотами, інформує Ukr.Media.
***
Джентльмен бачить на вулиці молоду дівчину. Він підходить до неї й каже:
- Коли я бачу вашу посмішку, я хочу запросити вас до себе.
- Що ви собі таке дозволяєте? Ви нахаба!
- Ні, я стоматолог.
***
Коронавірусну самоізоляцію можна провести з користю, наприклад, використовувати її як привід для знайомства з симпатичними дівчатами. Просто підходиш до вподобаної й кажеш:
- Дівчино, як щодо того, щоб провести протягом двох тижнів карантину разом?
***
У всьому потрібно бачити позитивні сторони, наприклад, тепер молоді люди при знайомстві з дівчатами, можуть кликати їх не в ресторан, а відразу до себе додому.
***
У тому випадку, якщо, перебуваючи у вагоні метро, я раптом помічаю звернені в мою сторону зацікавлені жіночі погляди, то відразу ж перевіряю наявність схеми метрополітену за своєю спиною. Поки ще ні разу не помилився.
***
- У чому полягає різниця між міражем і побаченням з дівчиною з сайту знайомств?
- Одне — оптична ілюзія, інше — оптичне розчарування.
***
Коли чоловік бачить жінку, він стає мисливцем. Коли він спокушає її, він стає здобиччю.
***
А у вашій родині в магазин за продуктами теж ходить той, кого не особливо шкода?
***
Йде чоловік по ринку:
- Здрастуйте, скільки коштує у вас ця курка?
- 500 гривень.
- Ох блін, а чого так дорого!?
- Так гроші потрібні...
***
- Абрам, куди це ви так біжите стрімголов?
- Мені потрібно терміново віддати борг!
- Що за борг?
- Подружній!
***
- Абрам, можете таки бути впевнені в тому, шо через три роки ми з вами будемо жити краще, ніж в Європі!
- Хм... Моня, а шо у них трапиться?
***
- Ізя, я вам так скажу: гроші — зовсім не найголовніше. Найголовніше — щоб вони у вас таки були!
***
З особистого листування:
- Ізя, мені здається, що нашу поштову переписку розкривають. Тому вкладаю тобі в цей лист своє волосся.
- Абрам, та все нормально! Лист разом з твоїм волоссям отримав!
- Ось я ж тобі кажу, Ізя! Все-таки розкривають! Адже я ніякого волосся в конверт не поклав!
***
Літній дідусь підходить до священика, щоб сповідатися. Він хоче зробити якесь важливе визнання.
- Дорогий отець, прости мене за те, що я згрішив — я сховав єврейську родину в моєму погребі під час війни.
- Але це зовсім не гріх, адже ти зробив щось божественне! Спас їх від неминучої загибелі.
- Але святий отець, натомість, я попросив з них 100 євро в тиждень!
- Ну, ви ризикували своїм життям, і якщо вони погодилися на це, це все одно не гріх.
Дідусь йде, але незабаром повертається знову і кажучи:
- Тоді, може бути, я повинен повідомити їм про те, що війна вже давно закінчена?
***
