Виявляється, не від роботи.

Викликає як-то ввечері султан однієї близькосхідної держави візира і просить привести з гарему прекрасну Гюзель. Візир метушиться, біжить в гарем, по дорозі дає доручення слугам принести в опочивальню фрукти і напої. В гаремі напружує євнухів, ті ведуть обрану дружину до султана, інформує Ukr.Media.

Султан довго насолоджується прекрасною Гюзель, після чого задоволений викликає візира. Той приходить. Султан заявляє, що треба б повторити, але вже з Амірою. Візир біжить в гарем, по дорозі знову роздає купу вказівок.

Ситуація повторюється кожну годину і так до ранку.

В результаті рано вранці султан в черговий раз викликає візира. Візир ввалюється весь втомився, заклопотаний. А султан сидить задоволений. І візир запитує султана:

- О наймудріший, поясніть мені. Ви всю ніч займалися важкою фізичною роботою і анітрохи не втомилися. А я всього лише бігав раз в годину по палацу, але так вимотався.

На що султан відповідає йому:

- Від роботи не втомлюються, втомлюються від суєти.