Приїжджає син на дачу до батька. Пожив пару днів, потім каже:
- Тато, знеси ти свій нужник в саду під три чорти і зроби нормальний туалет в будинку. Ну ганьба адже, перед сусідами соромно, інформує Ukr.Media.
- Ти мені не вказуй. Нікому мій нужник не заважає, стоїть собі в глибині саду, над річкою, його і не видно.
- Тато, ну потворність же.
- Відчепись.
Ну ладно, думає син. Пізно ввечері, коли всі спати лягли, він тихенько машину завів та й пхнув нужник так, що він в річку за садом полетів. На ранок приходить злий батько:
- Це ти мій нужник пхнув так, що він в річку полетів?
- Ні не я.
- Послухай, син. Зізнатися — це вже наполовину прощення отримати. Ось твій друг Вася зламав у батька яблуню, а потім зізнався — батько його пробачив. Говори — ти нужник пхнув?
- Ну я.
Батько розмахується і як дасть сину по спині!
- Тату, ти чого? Сам розповідав, як Ваську батько пробачив, коли той яблуню зламав.
- Коли Васька яблуню зламав, його батько на ній не сидів!
