Початок дев'ятнадцятого століття. Молодий і легковажний аристократ, попиваючи чай біля каміна, викликає до себе вірного старого керуючого і говорить йому:
- Малкольм, у мене дуже погані новини!
- Які, сер?
- Малкольм, я майже розорений! Від спадщини мого батька залишилися жалюгідні крихти…
- О, Сер, я шкодую про це... — скрушно зітхає керуючий, інформує Ukr.Media.
- Не переживай, мій вірний друг. Здається, у мене є ідея, як врятувати становище.
- Так? І що ж це за ідея, сер?
- Малкольм, у нас в будинку всюди висять картини відомих майстрів. Я думаю продати їх, щоб виручити хороші гроші.
- Але, сер... — перебиває керуючий господаря.
- Що? Я знаю, про що ти подумав, Малкольм, не переживай! Щоб зберегти свою репутацію, я замовлю копії цих картин, і ти повісиш їх в ті ж рами, що були і на оригінальних полотнах. Упевнений, ніхто з гостей і не помітить різниці, а у нас з'являться гроші!
- Сер, Вибачте, але я думаю, що це неможливо…
- І чому ж, Малкольм? — обурився молодий аристократ.
- Бачте, сер... вся річ у тім, що в пору молодості вашого Батька ми вже провернули цей трюк…
