Математика має дивовижну здатність ставити нас в незручне становище. Здавалося б, елементарне питання з шкільної програми — а відповісти правильно можуть далеко не всі. Особливо коли справа стосується тих базових понять, які ми "точно знаємо", але деталі яких десь у глибині пам'яті розпливаються туманом, інформує Ukr.Media.
Одного разу я почув це запитання, гортаючи канали по телевізору. Просте, дитяче, навіть трохи смішне — "Скільки простих чисел між 1 і 10?". Я посміхнувся з легким зверхнім полегшенням — нарешті щось зрозуміле! Та вже за кілька секунд спіймав себе на несподіваній паузі. У голові раптом закрутилися сумніви...
І саме в цей момент я вперше відчув на собі, як навіть найелементарніше запитання може перетворитися на пастку — якщо трохи забути, трохи поквапитись і трохи… перебільшити свою впевненість.
Сьогодні пропоную вам, розв'язати цю легку задачку.
Скільки простих чисел у проміжку від 1 до 10?
Питання здається настільки легким, що хочеться одразу крикнути відповідь. Не замислюючись. Автоматично. Мовляв, та що там — відповідь знає будь-який п'ятикласник.
Але не поспішайте. Озирніться подумки в шкільні роки. Згадайте, що таке просте число.
Скільки їх буде між 1 і 10?
У вас уже є варіант?
Назвіть це число вголос.
А тепер подумайте ще раз. Ви точно врахували все? Нічого не переплутали?
Можливо, здається, що таких чисел буде п'ять, або три. А може, шість або десять?
Ви не самі. Саме це питання одного разу пролунало в телевізійній вікторині — і поставило в глухий кут освічених дорослих. І саме на ньому «спіткнулись» ті, хто вважав, що пам'ятає шкільну програму.
То яка ж правильна відповідь?
Чотири!
Саме стільки простих чисел між 1 і 10.
Це: 2, 3, 5, 7.
І ось чому:
Простим числом називається натуральне число, більше за 1, яке має рівно два дільники: 1 і само себе.
- 1 не підходить — у нього тільки один дільник, тому він не є простим числом.
— 4, 6, 8, 9, 10 — мають більше ніж два дільники, тобто складні.
— Залишається лише четвірка переможців: 2, 3, 5 і 7.
Чому так багато людей помиляються?
Бо це та сама класика «знаю, але не пригадаю точно». Шкільні знання з часом вивітрюються — особливо з предметів, які колись були нецікаві. Хтось блискуче пам'ятає історичні дати, інший цитує Шекспіра з пам'яті, а от визначення з математики часом плутаються.
Це не ознака «дурості». Це — ознака нормального життя.