Я постійно чую від батьків, що діти непосидючі, нічого не розуміють з першого разу, їм треба по десять разів повторювати, що вони не намагаються думати самостійно, а все списують з інтернету. З чимось я згоден, але ж вони діти. Та й якими їм бути, якщо в них батьки такі самі?
Зазвичай на батьківські збори ходжу я і постійно спостерігаю одну й ту саму картину. Вчитель у школі чи вихователь у дитячому садку щось розповідає, говорить важливі речі, робить оголошення, а потім якась матуся починає все перепитувати. А це що? А до кого? А що, якщо ми запізнимося? А повторіть, я прослухала. Обов'язково знаходиться і друга, і третя. А потім починається щось на кшталт змагання у кількості поставлених ідіотських запитань.
А чому не можна було з першого разу все почути? Не можна було на пів години телефон убік відкласти, а не витріщатися на картинки у ватсапі? Чи вони думають, що чим більше запитань поставиш, тим розумнішим і більш активним будеш в очах інших?
Але це ще пів біди, бо після зборів усю інформацію у стислому вигляді зазвичай дублюють у батьківському чаті. І ось тут починається пекло. А що? А чому? А чому так? А що якщо? І ще мільйон запитань. Наче людина взагалі не була на зборах і не чула, що там говорили й обговорювали.
Це я все до чого? Не до того, звісно, щоб когось висміяти (хоча було б класно, якби зараз хтось себе впізнав і припинив ставити дурні запитання), просто в чужому оці ми скалку бачимо, а у своєму колоди не помічаємо. І ось черговий доказ цього.
Цю задачу я побачив в одному з мамському форумі. Суть у тому, що дочка, яка навчається в першому класі, попросила маму допомогти з домашкою. Мама прочитала умову й розгубилася. Вилила душу в інтернеті з цього приводу, полила брудом нашу освіту, що, мовляв, задачі нехороші, "от раніше було краще", батьки не можуть розв'язати, не кажучи вже про дітей.
А тепер подивіться на задачу. Вона елементарна. Як думаєте, що в ній складного?
У задачі для першого класу запитують:
Подивіться на картинку вище і скажіть, як можна провести в трикутнику один відрізок так, щоб вийшло три трикутники?
Не гортайте далі, там буде відповідь.
Зрозуміло, що як би ви не провели відрізок з будь-якого кута до будь-якої сторони (аби лише він не збігався з однією зі сторін трикутника), у вас вийде три трикутники: два внутрішніх і один великий зовнішній.
А каверза була в тому, що мама виявилася неуважною. Хоча ні. Неуважність — це коли ти чогось не помічаєш. А вона в принципі спочатку перекрутила умову задачі, потім намагалася вирішувати її, а потім лаялася.
Вона розв'язувала задачу з приблизно такою умовою: "Як можна провести в трикутнику один відрізок так, щоб поділити його на три трикутники?". Відчуваєте різницю між "вийшло три трикутники" та "розділити на три трикутники"? Отож-бо й воно. А на дітей сваримося.
