Наприклад, температура. Наносити глазур на ще теплу паску — погана ідея. Випічка парує, покриття нагрівається, тече і не висохне ніколи. Я знаю, що хочеться закінчити швидше, але доведеться чекати, доки паски повністю не охолонуть, інформує Ukr.Media.
Ще один мій особистий клопіт — домашня цукрова пудра. Якось я вирішила зекономити і змолола цукор у кавомолці. Отримала мокру липку калюжу. Секрет магазинної пудри в тому, що виробники додають туди трохи крохмалю. Саме він сприяє підсиханню глазурі. І головне — не намагайтеся зробити шар завбільшки з пишну хмару. Зверху він візьметься кіркою, а всередині залишиться сирим кремом. Тонший і скромніший шар буде набагато кращим.
Класична білкова
Це та сама, з дитинства, яка мала б приємно хрустіти, але часто нагадує липку піну для гоління. Проблема тут одна — ми шкодуємо пудри або сиплемо її на око. Якимось дивом на один середній яєчний білок треба додати близько 150 грамів пудри. Додавати варто потроху, а міксером працювати доти, поки маса не стане схожою на дуже густу сметану, яка ледь-ледь сповзає з вінчика товстою стрічкою. Крапля лимонного соку для блиску — добре, але не лийте багато, бо ніколи не застигне.
Желатинова глазур (та, що не обсипається)
Зараз її роблять майже всі, бо вона ріжеться як маршмелоу і не засипає крихтами половину столу. Але якщо вона у вас липне, отже, ви або зварили желатин (а його треба тільки делікатно розтопити), або пошкодували часу. Сироп із желатином треба збивати міксером п'ять-сім хвилин. Рука затерпне, але ви маєте побачити білосніжну густу масу, яка буквально намотується на вінчики. Недозбили — отримаєте тягучу гуму.
Лінива глазур з маршмелоу (у мікрохвильовці)
Мій улюблений експрес-метод, коли сили вже остаточно вичерпалися. Просто розтоплюєш жувальний зефір з ложкою води. Але тут є пастка: перегріли — маса тягнутиметься за вами по всій кухні. Я розтоплюю короткими імпульсами по десять секунд. Зефірки надулися — відразу витягаю і перемішую. Працювати треба зі швидкістю світла, поки маса гаряча. І краще наносити все це теплою ложкою, а не вмочувати паску в миску, бо ризикуєте відірвати її верхівку (перевірено на власному досвіді).
Глазур зі згущеного молока
Суть елементарна: змішуєте згущене молоко і сухе молоко до потрібної густоти. Але й тут є свої пастки. Чому воно липне? Зазвичай тому, що в хід пішла дешева рідка «згущонка», а не справжнє згущене молоко. Отой дешевий сурогат із купою води та рослинних жирів просто радісно вбереться в паску, залишивши вам на згадку лише липкий слід. Або ж ви банально пошкодували сухого молока для загущення, починайте з пропорції 1:1 і дивіться на консистенцію.
Шоколадна глазур
Просто розтопити шоколадку не вийде, вдома вона застигає погано і потім тане від одного вашого погляду. Хитрість, яку я підгледіла у кондитерів: у розтоплену плитку хорошого шоколаду треба додати столову ложку звичайної рафінованої олії без запаху. Звучить дивно, але це дає блиск. Далі ставимо паски в холодильник на п'ятнадцять хвилин, і покриття застигне.
Швидка допомога: що робити, якщо воно ВЖЕ липне?
Припустимо, ви вже все нанесли, а воно відверто тягнеться за пальцями. Іноді глазурі просто треба дати спокій. Я зазвичай залишаю паски на ніч у сухій прохолодній кімнаті. Часто їй просто потрібен час, щоб віддати вологу.
Якщо ж часу обмаль, скоро виходити з дому, а верхівки досі живуть своїм життям, я вмикаю режим маскування. Присипаю зверху кокосовою стружкою або просто пудрою через дрібне сито. Вони спрацюють як губка, і рушник у кошику принаймні залишиться чистим.
І ще одне: ніколи не пакуйте паски з м'якою глазур'ю (желатиновою чи зефірною) у тісні прозорі пакетики. За своєю природою це покриття залишається трішки вологим всередині, тому прилипне до целофану так, що потім доведеться знімати обгортку разом із половиною випічки.
Світлих свят!
Коментарі