І хоча наразі йдеться лише про експеримент на тваринах, вчені переконані: позитивний результат, якого вдалось досягти, відкриває перед людством нові перспективи, передає Ukr.Media.
У Філадельфії дослідники створили штучну матку, в яку помістили недоношених ягнят. Фізіологічний розвиток тварин на той момент відповідав 23-тижневому плоду людини, пише газета Експрес.
Розробка -- це така собі синтетична стерильна сумка, до якої безперервно подають кисень і поживні речовини. Серце плоду перекачує кров через пуповину, проводячи її через газообмінник і штучну легеню. Вчені пояснили, що основне завдання штучної матки -- дати можливість плоду продовжити розвиток в умовах, які відтворюють умови материнського лона, щоб могла розвинутися бронхолегенева система. Врешті-решт на світ з'явились здорові ягнята.
Мета проекту -- розробка штучної матки жінки, щоб рятувати недоношених немовлят. Лікарі кажуть, у дітей, яких народжують до 23-го тижня вагітності, шансів на виживання немає, показник виживання після 23-го тижня становить 15%, на 24-му тижні -- 55%, а ще через тиждень -- 80%.
Тож науковці вкотре спробують створити аналог людської матки. Досі цього нікому не вдавалось. Але чому саме це так проблематично?
Розповідають Сергій Бакшеєв, кандидат медичних наук, лікар вищої категорії, акушер, гінеколог, репродуктолог, та Роман Копець, спеціаліст із репродуктивного здоров'я населення.
-- Учені вже створили замінники багатьох органів. Чому такий довгий шлях до розробки штучної матки?
Р. Копець: -- Відомо, що науковці досі не можуть розгадати таємницю побудови мозку людини, організація цього органа надзвичайно складна. І хоча про будову й функціонування матки нам нібито все відомо, йдеться про унікальний орган, відтворити який досі не вдавалось. Це не просто такий собі резервуар, в якому розвивається плід, -- матка постійно підлаштовується до потреб дитини.
Наприклад, плацента виконує роль імунологічного бар'єра, частково вона виконує гормональну функцію, відповідає за стовбурові клітини, забезпечує організм дитини поживними речовинами й водночас виводить продукти життєдіяльності. Іншими словами, це ідеальний напівпроникний орган, який безперервно й миттєво реагує на потреби плода й залежно від них змінює свою роботу. Тож ідеться про дуже динамічну систему.
С. Бакшеєв: -- А завдяки унікальним можливостям м'язів матка може збільшуватись аж у 30 разів. Зазвичай цей орган важить 50 грамів, під час вагітності його вага поступово збільшується, а перед пологами становить півтора кілограма. Крім того, внутрішній шар матки (ендометрій), до якого кріпиться плідне яйце, може працювати в будь-якому віці, завдяки чому у світі вже відомо кілька випадків пересадження матки жінки, що перебувала в менопаузі, іншій пацієнтці, яка прагнула виносити й народити дитину.
-- Успішні випробування штучної матки все-таки дають надію, що вдасться створити такий орган. Якими можуть бути особливості виношування в ньому дітей?
Р. Копець: -- Почнімо з того, що ембріон людини розвивається значно довше, аніж ягняти. Крім того, суто механічний підхід тут не спрацьовує. Взяти бодай той факт, що під час внутрішньоутробного розвитку дитина починає пізнавати світ, вона чує звуки, музику, голос мами. Зрештою, саме в цей період вона починає звикати до мови батьків, отож у цей час закладаються перші навички артикуляційного апарату. Тому щонайменше з плодом, який розвиватиметься в таких умовах, потрібно буде розмовляти, вмикати музику, одне слово, дбати про його розумово-емоційний розвиток.
-- Отож створення органа, в якому людське дитя зможе розвиватись, таки можливе?
Р. Копець: -- Цілком можливо, що в майбутньому це станеться, і це вкрай важливо. Бо коли плід сформований, а стається викидень, чи, скажімо, під час внутрішньоутробного розвитку плоду загрожує інфікування (середовище стає для нього токсичним), тоді треба його рятувати. Для цього потрібні умови, які б відтворювали умови перебування в маминому животі. Це має бути спеціальний розчин, що нагадуватиме рідину в матці, потрібне під'єднання пуповини до апарата, забезпечення поживними речовинами. Одне слово, треба зробити все, аби в дитини змогли розвинутись м*язи та легені.
Основна проблема, коли йдеться про роботи такого плану, -- питання біоетики.
Бо вважається, що утворений ембріон вже є людиною. Тоді як останнім часом ми воліємо нехтувати це. Візьмімо бодай екстракорпоральне запліднення, що тепер працює як конвеєр. Із зачатих ембріонів роблять вибір, не даючи можливості розвиватись усім. Щоправда, в розвинених країнах вже поволі змінюють підхід, наприклад, в Японії й Німеччині беруть курс на, так би мовити, лагідну стимуляцію жіночого організму й отримання лише одного ембріона. Щоб мінімізувати шкоду.
Сподіваємося, в майбутньому людство не спекулюватиме штучним органом для виношування дітей. Бо тоді ризикуємо позбавити жінок радості виношування й народження дітей.
