Лікарі просили його не знущатися над дочкою. Але через 30 хвилин сталося неймовірне!
Ця історія сталася в Україні у новорічну ніч 3 роки тому.
Сім'я Одонец відзначала свято в колі друзів. Довгі роки Руслан і Анастасія збирали гроші на власний будинок. Нарешті-то вони його придбали, навіть басейн є, і місця всім вистачає. Але все це далеко відійшло на другий план після того злощасного вечора, інформує Ukr.Media.
Батьки сиділи на кухні, а діти гралися, бігаючи по дому. Раптом стало чомусь дуже тихо. Руслан і Настя звикли, що сміх їх дочки розноситься по всьому будинку, а зараз не було чутно навіть писку.
У пошуках своєї дочки Руслан почав бігати по дому. Нарешті він спустився в підвал і побачив Олесю на дні басейну. Батько одразу ж дістав дочку, але вона не дихала. Руслан почав робити дівчинці штучне дихання, хоча і не володів правильною технікою.
У цей час друзі викликали швидку...
Через 10 хвилин медики приїхали. Вони відштовхнули Руслана від Олесі, але все, що змогли зробити, це констатувати смерть. Батько впав на коліна, благаючи лікарів про те, щоб вони зробили хоч щось, але тільки ті викликали поліцію. Тоді Руслан знову схилився над дочкою і продовжував вдихати повітря їй в рот і натискати на грудну клітку.
Медики переконували його «не знущатися над трупом» маленької дівчинки. Але через 30 хвилин Руслан відчув, що серце дівчинки б'ється. Лікарі не повірили своїм очам, але навіть зараз казали, що дівчинка залишиться «овочем» на все життя.
Олеся була в комі, через деякий час її перевели в клініку Москви. Але навіть там лікарі сумнівалися, що дівчинка зможе знову говорити, бачити і ходити. Через деякий час дівчинка довела, що вона справжній боєць.
Спочатку дівчинка почала потроху розмовляти, потім до неї повернувся зір, а згодом вона знову почала ходити.
Вся країна захоплювалася Русланом, який врятував свою дочку. Зараз чоловік каже, що з дитинкою все добре, вона відмінно себе почуває і радіє життю.
А ось інтерв'ю батька сімейства. Слухаючи цю моторошну історію з вуст її безпосереднього учасника, просто неможливо стримати сліз...