Про ікону розповів шевченкознавець, письменник, завідувач кафедри журналістики Національного педагогічного університету імені Драгоманова Віктор Жадько, який вирішив поїхати на Волинь, щоб розібратися, повідомляє "Релігія в Україні", інформує Ukr.Media.
"У Секуне місцевий священик повів мене до старовинної Іовської каплиці (знаходиться на кладовищі), щоб показати старовинну ікону Божої Матері, яка мене цікавила, - каже Віктор Жадько. - Виявилося, піп не знав легенду про те, що Тарас Григорович реставрував цей образ і надав йому вигляд ікони. Але я про це читав у книгах і статтях. Скажімо, шевченкознавець Петро Жур у 1979 році записав розмову з 86-річним Мефодієм Рижком, який згадував: «Дід Іван розказував, що в їхнє село приїжджав разом з членами пізнавальної експедиції поет Тарас Шевченко, малював церкву, не нинішню, побудовану пізніше, і ікону».
За словами шевченкознавця, в 1893 році залишки храму в Секуне, замальовки якого робив Шевченко, перенесли на нове кладовище, звели каплицю освятили на честь преподобного Іова Почаївського. Сюди забрали і різний церковний інвентар, храмовий архів і образ Божої Матері.
За словами вченого, коли він побачив образ, вразило те, що на Божій Матері і Сина Божого намальовані намисто та інші прикраси - саме українські. За православними канонами іконописання цього не повинно бути.
Шевченкознавець зазначає, що секунская ікона - незвичайна і вибивається з канонічного ряду. Обличчя на іконі Божої Матері - одне і те ж, що і на портреті Бони. Саме тому на образі Богоматері зображені атрибути монаршої влади: корона, мантія, хрести і медальйони в золотих підвісках.
Коли Шевченко взявся реставрувати ікону, їй було понад 300 років. "Підстави назвати цю цифру дає те, що мені вдалося з'ясувати в архіві Почаївської лаври: спочатку це була не ікона, а кімнатний портрет королеви Бони з одним із її синів. Бона - дружина Сигізмунда I Старого, польська королева, за походженням герцогиня Міланська, Неаполітанська принцеса, дочка міланського герцога Джана Галеаццо Сфорца та Ізабели Арагонської. Королева Бона займалася на Волині благодійністю, її шанував і молився на неї простий народ. Там і зараз є гора Бона, її ще називають "Замкова", - пояснює Віктор Жадько і розповідає, що в Почаївській лаврі знайдені не тільки важливі документи про ікону Божої Матері, але і сфотографовані місця, де Тарас Шевченко малював краєвиди і пейзажі цієї святої обителі.
