Після появи на вулицях привидів жителі Малайзії та Індонезії почали більш відповідально поводитись під час карантину.

Жителі віддалених регіонів Малайзії та Індонезії бояться вночі виходити з будинків і порушувати карантин, впроваджений через вірус, і все через привидів, які наповнили вулиці. Привиди цілком реальні — їх вигадали місцеві волонтери, щоб зупинити поширення вірусу, і метод виявився настільки працюючим, що його почала схвалювати навіть влада, інформує Ukr.Media.

Люди з віддалених сіл Індонезії не бачать необхідності дотримуватися правил самоізоляції і прагнуть до колишнього життя, повсюдно порушуючи карантин. Боротися з ними, здавалося, було марно — поліція не могла впоратися з величезною кількістю порушників.

Тоді за справу взялася місцева молодь, добре знайома з марновірністю своїх земляків, і новий метод виявився дієвим — волонтери почали переодягатися у примар та виходити вночі у місця, де багато людей.

Довго вибирати моторошний вигляд волонтерам не довелося — найпопулярнішою потойбічною істотою в Індонезії завжди був "поконг" — бліда постать з впалими очима (такого ефекту досягають за допомогою гриму), загорнута у поховальну тканину.

За легендою поконгами стають душі померлих, що заблукали.

У такому одязі молоді люди з села Кепух на острові Ява, Індонезія, почали виходити на вулицю із заходом сонця. І спочатку ефект, якого вони досягли, був протилежним бажаному — сільські мешканці почали частіше залишати домівки, щоб особисто переконатися у реальності поконгів, про яких усі навколо заговорили.

Тоді організатори примарної акції змінили тактику — вони знайшли ще більше добровольців і склали для них маршрути патрулювання таким чином, щоб мешканці усього села могли побачити їх прямо з вікон своїх будинків.

І це спрацювало більш ніж успішно — поконги на своєму шляху почали зустрічати лише окремих сміливців, так і ті бояться вступати з ними у контакт й швидко повертаються додому.

"З часу появи поконгів батьки і діти не полишали свої будинки. Люди не збираються і не затримуються на вулицях після вечірніх молитов", — сказав Карно Супадмо, житель села Кепух.

Але індонезійська примарна тактика боротьби з порушниками карантину не єдина в Азії. Схожий метод впливу на безвідповідальних сусідів вибрав Мухаммад Урабіл Аліас зі штату Теренггану, Малайзія.

Чоловікові набридло, що його сусіди продовжують виходити вночі і збиратися компанією, тож він зробив костюм бородатої примари, у якому почав ходити по дахах сусідських автомобілів.

Його маскарад теж виявився страшнішим за вірус — сусіди не ризикнули виходити на розбірки з неадекватною примарною фігурою і припинили веселитися щовечора. Правда, вже через кілька днів після потойбічного пранка у двері Аліаса постукали.

На порозі малаєць побачив десять озброєних чоловіків, які почали цікавитися, чи не він переодягався днями у примару. Чоловік зрозумів, що перед ним поліцейські, і подумав, що його прийшли заарештовувати.

"Якщо раніше люди лякалися примари, то тепер сам привид злякався. Я думав, що люди у синьому, одягнені у повне поліцейське спорядження, хотіли мене заарештувати. Вони запитали, чи був я тим, хто вдягнувся як привид, щоб налякати молодих людей і змусити їх сидіти вдома", — сказав Мухаммад.

Урабіл не став заперечувати своєї причетності до жарту, тож поліцейські попросили його знову вдягнути костюм, після чого сфотографувалися з ним і подякували за допомогу у забезпеченні порядку на вулицях.