Перестаньте себе консервувати!

Швейцарські вчені оприлюднили шокуючі дані: тіла людей, які поховані в останні три десятиліття, майже не розкладаються, передає Ukr.Media! Вони виглядають так, немов їх поклали в труну тиждень тому. Дослідники звинувачують в цьому погану екологію і неякісну їжу з точок швидкого харчування.

Першими тривогу забили німецькі судмедексперти. У серпні в Дюссельдорфі на науково-практичній конференції доктор Вернер Штольц з Берліна представив сенсаційний доповідь. За останні три роки під час ексгумації тіл людей, похованих 20 і більше років тому, він 32 рази стикався з тим, що їхні трупи майже не зазнали тління. Покійнички виглядають «свіженькими», наче їх закопали в землю тиждень-півтора тому.

А нещодавно ця тема знову спливла в Швейцарії на зустрічі фахівців похоронного бізнесу. Директори великих цвинтарів Парижа, Мілана, Гамбурга, Кельна в один голос скаржилися, що у них вже не вистачає місць під нові поховання. По санітарним нормам, прийнятим в ЄС, вирити свіжу могилу на місці старої можна через 17 років. Однак трупи до встановленого терміну просто не встигають перетворитися на порох.

Не їж Біг Мак — мумією станеш!

Вивченням нетлінних тіл зайнялися швейцарські вчені. Після двох місяців кропітких досліджень вони висунули три можливих пояснення, чому мерці не поспішають розкладатися в землі.

* Згідно з першою версією, у всьому винна екологія. У ряді місць з-за надмірного забруднення ґрунту зник цілий вид бактерій, що відповідають за розкладання трупів.

* Друга гіпотеза: у всьому винна сучасна омолоджуюча косметика. Люди стали користуватися спеціальними кремами від старіння. Їх шкіра і верхні тканини вже за життя як би бальзамируются і після смерті перешкоджають природному процесу гниття.

* Третє припущення. Причина — в харчових консерванти, які у великій кількості містяться в їжі. Особливо багаті ними газовані напої, солодощі і всі продукти з фастфуду. Муміфікація відбувається завдяки тому, що консерванти, що потрапляють в організм людини з їжею, накопичуються протягом усього життя і згодом гальмують процес тління. Ця версія здається вченим найбільш вірною і самої невтішною.

Змінити харчовий раціон нам вже не вдасться. Весь світ буде споживати консервовану їжу з кожним роком все більше і більше, — говорить доктор Штольц. — І європейці не перші, хто увічнює себе подібним чином. Американців ця проблема торкнулася вже 30 років тому, але територія країни поки дозволяє їм розширювати кладовища. Єдиний вихід вчені бачать в поголовної кремації померлих. Відповідні закони з'являться, швидше за все, в майбутньому році.

Консервовані трупи

М'які тканини тіл небіжчиків тепер перетворюються не в звичайний гній, а в трупний віск — сіро-білу масу. Виною всьому — консерванти. Про застосування консервантів і їх вплив на людський організм суперечка йде довгий час, однак про те, що їх дія продовжується і багато років після того, як життя покинула тіло, живуть люди стали замислюватися зовсім недавно.

Харчові добавки, які повинні викликати апетит у споживачів, виявляється, геть-чисто відбивають його у гнильних бактерій, опаришів і представників класу червів нематодозів Sarcophagus mortuorum і Pelodera, що розкладають по завершенню життєвого шляху тлінні споживчі тіла. До цього шокуючого висновку прийшли вчені кількох країн ЄС, вивчили вплив спожитих за життя консервантів на уповільнення розпаду тіл після смерті.

Взагалі-то про це явище знали вже давно: ще в царській Росії судмедекспертам було відомо, що трупи людей, загиблих у стані сильного сп'яніння або попросту які упилися горілкою до смерті, зберігаються набагато довше звичайного – завдяки етилового спирту, який, як відомо, є чудовим консервантом.

Однак тепер, коли нас всюди оточують різноманітні бактерицидні речовини, чиє завдання – максимально продовжити термін зберігання продуктів на полицях магазинів, явище збереження тел прийняло набагато більш серйозні масштаби, ніж кілька летальних курйозів з судово-медичної практики.

Вперше з подібною проблемою зіткнулися у Франції, де цвинтарний період, тобто строк, по закінченню якого в стару могилу можна поховати свіжий труп, мінімальний і становить п'ять років. (За побажання полежати на кладовищі довше необхідно додатково розщедритися).

На кладовищах, де останнім часом проводилися перепоховання, спостерігалося незвичне відхилення процесу розкладання небіжчиків від свого звичайного ходу. У витягнутих з могил трунах трупи фактично перетворилися на воскові фігури похованих. На відміну від широко відомої муміфікації, коли тіло повністю висихає в сухому кліматі при високій температурі і хорошої вентиляції, перетворення мертвих м'яких тканин у трупний віск ще не до кінця вивчено.

Раніше його спостерігали вкрай рідко – лише в умовах, вкрай несприятливих для життєдіяльності нижчих організмів, особливо, коли доступ повітря до тіла утруднений. Освіта трупного воску ще називають омиленням трупа, оскільки тканини частково перетворюються в вапняне мило. Омилення трупа настає звичайно після нетривалого гниття: труп перетворюється в однорідну на розрізі злегка блискучу масу, по вигляду нагадує твердий жир, не видає майже ніякого запаху і расплавляющуюся при високій температурі.

Трупний віск утворюється переважно в шкірі, в підшкірній клітковині, м'язах і кістках, іноді і в нутрощах; при цьому нерідко зберігається зовнішня форма органів, а під мікроскопом можна місцями знайти тканини, що добре зберегли свою будову.

Підключилися до вивчення питання збереження французьких небіжчиків вчені виявилися одностайні в своїй думці: нормальній роботі працьовитих гнильних бактерій та іншої трупоедной фауни заважають консерванти, що накопичилися за життя в м'яких тканинах небіжчиків. Як виявилося, в особливості омиленню трупа сприяє прижиттєве ожиріння, оскільки в жирі консерванти охоче затримуються, накопичуючись в значних концентраціях.

Однак не встигли французькі експерти оприлюднити дані своїх досліджень, як «мильна» скандал вибухнув в самих тихих куточках Німеччини – а саме, на цвинтарних землях, які зазвичай повторно використовуються кожні п'ятнадцять-двадцять років – цей термін раніше був цілком достатній для того, щоб останки покійних розклалися практично повністю.

Ця ситуація нагадує сценарій фільму жахів начальству кладовищ – адже в Німеччині могила не може бути використана знову, поки що містяться в ній останки повністю не перегнили. Однак факти залишаються неминучими. «М'які тканини тіл небіжчиків на кладовищах тепер не перетворюються на перегній, а в сіро-білу масу – трупний віск», — заявив експерт-ґрунтознавець Райнер Хорн з Університету Крістіана Альбрехта в Кілі.

По всій видимості, дуже скоро це пошесть докотиться і до наших земель – живим стане затісно від мертвих і старий добрих спосіб поховання в землю буде привілеєм олігархів і великих землевласників!

Харчові добавки «Е» — геноцид надлишкового населення рабів

Харчові добавки (їх відомо кілька сотень) – простий та дешевий спосіб надати продукту привабливий вигляд і колір, посилити смак, а також продовжити термін його зберігання.

Раніше назви цих хімічних речовин писали на етикетках продуктів повністю, але вони займали так багато місця, що в 1953 році, в Європі, вирішено було замінити повні назви хімічних харчових добавок однією буквою (індексом Е — від Europe) з цифровими кодами.

По даній системі харчові добавки діляться на групи за принципом дії. Група визначається по першій цифрі зазначеної після букви E.

Е100 — І182 Барвники. Підсилюють колір продукту.

Е200 — Е299 Консерванти (подовжують термін придатності продукту). Хімічно стерилізуючі добавки. Захищають від мікробів, грибків, бактеріофагів.

Е300 — Е399 Антиокислювачі (уповільнюють окислення, наприклад, від прогоркания жирів і зміни кольору; за дією схожі з консервантами

Е400 — Е499 Стабілізатори (зберігають задану консистенцію продукції). Згущувачі — підвищують в'язкість.

Е500 — Е599 Емульгатори (підтримують однорідну суміш незмішуваних продуктів, наприклад води й олії). За дією схожі на стабілізатори)

Е600 — Е699 Підсилювачі смаку і запаху

Е700 — Е899 зарезервовані номери

E900 — E999 Піногасники (попереджають або знижують утворення піни). Антифламинги та інші речовини

До найбільш харчових добавок відносяться консерванти і антиокислювачі.

Консерванти

Консерванти і стабілізатори діють на кшталт антибіотиків. Консерванти забезпечують припинення будь-біологічного життя в продукті. У середовищі, в якій є такий препарат, життя стає неможлива і бактерії гинуть, що довше зберігає продукт від псування.

Людина, складається з величезного числа різних клітин і має велику масу (порівняно з одноклітинним організмом), тому на відміну від одноклітинних організмів не гине від вживання консерванту (в деяких випадках, ще й тому, що соляна кислота, що міститься в шлунку, частково руйнує консервант).

Однак сьогодні споживання консервантів в їжу досягло таких обсягів, що вони накопичуються до критичної маси за лічені роки. Це призводить до мутацій різних органів, відмови життєво важливих систем, появи хронічних захворювань і появи ракових пухлин.

Також масове споживання консервантів в щоденному раціоні призвело до такого дивовижного ефекту, як зупинка розкладання тіл померлих, виявленому в останнє десятиліття на кладовищах в США, Канаді, Англії, Франції та Німеччини. Один з найнебезпечніших — консервант Е240 (формальдегід) може бути присутнім у консервах (гриби, компоти, варення, соки тощо). Він же – формалін (у вигляді розчину).