Якщо ти вирішила заповісти своє тіло на благі цілі, у нас є для тебе гарна новина і погана, передає Ukr.Media.
Хороша — посмертно віддати частини свого тіла для донорства — простіше простого. У Росії діє часткова презумпція згоди на пересадку органів. Це означає, що якщо ти або твої родичі не підписали відмову на вилучення, твої нирки чи серце можуть дістатися того, кому вони потрібніші.
Але якщо ти хочеш, щоб тіло стало саме науці — щоб його обстежили так, як не робили за життя, тут можуть виникнути труднощі. У Україні немає аналогічних США або Великобританії організацій зразок biogift.org. Можна прийти зі своїм дивним пропозицією в медичний вуз. Зазвичай великі вузи дійсно потребують кадаврах — мертвих тілах, які служать науці. Втім, як правило, для цих цілей беруть трупи людей без певного місця проживання.
Як же йдуть справи в інших країнах?
Ти не дізнаєшся, як буде використано твоє тіло
Частини тіла можуть відправитися в безліч місць і служити різним цілям. Наприклад, якщо тіло заповідали Анатомічної асоціації Іллінойсу (Illinois Anatomical Association), його, швидше за все, розділять на частини і розішлють їх за медичними школам.
Голова Асоціації Підлогу Дудек розповідає: «Коли ми поділяємо тіло на частини... можливо, торс відправиться в північно-західний округ, де займаються реконструкцією грудей, щоб на ньому тренувалися студенти. Мозок ми відправимо для програми Альцгеймера Лойолу».
Хоча є можливість обмежити «напряму», в яких будуть використані останки, кінцевий результат все одно ти не дізнаєшся... до самого кінця. Крістін Дорн, дослідник, коментує: «Ваш намір — віддати тіло на благо науки, а не одного конкретного проекту».
Твоє тіло вивчатимуть два роки
Як розповідає журналістка Наталка Варгас-Купер, тіла, які вирушили в медичні школи США, «можуть проходити нескінченну кількість препарування протягом приблизно двох років». Це означає, що як тільки орган витягнутий з тіла для вивчення, після дослідження його не викидають, а... кладуть назад. Те ж і з шкірою — її використовують як «кришку», можуть відкривати і закривати за необхідності.
Ти залишишся анонімним
Студенти-медики нічого не дізнаються про твоє минуле. Їм не відомо жодного імені кадавра, ні його бекграунду. Зате іноді студенти з'ясовують абсолютно несподівані факти про небіжчика. Наприклад: «У голови №?1 алергія на креветки, помідори, морфін і полуницю».
Втім, Мері Роуч у своїй книзі «Кадавр. Як тіло після смерті служить науці» описує ритуали деяких медичних шкіл, де тілам, сослужившим свою службу, кажуть «спасибі» і навіть влаштовують вечірки в їх честь. Так відбувається, наприклад, у Кембриджському університеті — поминальні служби відвідують не тільки студенти, але й родичі покійного. «Весь рік ти знав, що це — реальні люди, — згадує студент Джо о'салліван, — але ти не зрозумієш цього до кінця до тих пір, поки не прочитаєш їх імена та біографію. Ми часто плакали на таких вечорах».
І питання, яке хвилює багатьох: особа і геніталії, якщо вони не є предметами вивчення, будуть прикриті.
Ти можеш служити для краш-тестів
У державному університеті Уейна (Wayne State University) тіла служать для краш-тестів. Звучить страшно, але насправді саме такі «манекени» зі справжньої плоті допомагають врятувати тисячі життів.
Тебе можуть заморозити
Дуг Джиллспи з університету Ньюкасла в Австралії розповідає, що тіла, що надходять у їх університет, поміщаються в пластикові мішки і тут же заморожуються. Коли тіло потрібно для дослідження, його розморожують. Принцип той же, що з пельменями.
Тіло може просто згнити...
На світі існують місця, куди б дуже не хотілося потрапити звичайній людині. Одне з таких місць — «людські ферми». Це науково-дослідна установа, де вивчається розкладання людського тіла в різних умовах. Ферма являє собою обгороджену територію, де трупи розкладаються природним шляхом в самих різних умовах: на сонці і в тіні, під землею і на землі, повішені, що лежать під полімерними плівками, в багажниках, в ємностях з водою, за участю різних тварин.
