Щорічно 20 жовтня відзначається Всесвітній день боротьби з остеопорозом (World Osteoporosis Day), передає Ukr.Media. Всесвітня Організація охорони Здоров'я встановила цю дату ще в 1997 році, з метою підвищення глобальної поінформованості суспільства про профілактиці, діагностиці та лікуванні остеопорозу і метаболічних захворювань кісток.
Що ж це таке: «остеопороз»? Корені слова мають грецьке походження. Термін бере початок від двох грецьких слів: «кістка» і «пухкий». Таким чином, остеопороз можна перевести, як «пухка, пориста, розріджена кістка», що, в принципі, і зводиться до основної суті цього захворювання.
Остеопороз – це захворювання, яке характеризується зниженням щільності кісткової тканини у людини. Результатом цього захворювання, як правило, розвивається поступово і прогресуючого з часом, стають часті переломи кінцівок і хребта.
Одне з найбільш відомих наслідків остеопорозу – перелом шийки стегна. Безумовно, в даному випадку, як і у випадку з будь-яким переломом дуже багато залежить від обставин, за яких була отримана травма. Тут відіграє роль багато: сама причина травми (удар, падіння), сила травмуючого чинника (удару або падіння), особливість травмуючого чинника (кут падіння), стан і тонус м'язових тканин, здатних демпфувати силу травмуючого фактора, ну і, звичайно, міцність кісткових тканин. І от як раз останній із зазначених факторів вказує на те, що перелом шийки стегна, та й інші переломи частіше відбуваються у людей похилого віку.
Причому, чим старше вік, тим більше ймовірність травми. Про це говорить і медична статистика. Важливо пам'ятати і про те, що результатом найважчих переломів – шийки стегна стає висока смертність, інвалідність. Значне число літніх людей, постраждалих від подібної травми до кінця своїх днів залишаються знерухомленими частково або повністю.
Саме дані статистики і наукові медичні дослідження в області остеопорозу привели вчених і медиків до висновку про те, що остеопороз – прямий наслідок старіння організму. Термін «остеопороз», що характеризує зміни кісткової тканини людини був введений в 19 столітті французьким хірургом Якобом Лобштейном.
Проте з плином часу, розвитком медицини і збільшенням уваги медиків до проблеми змін в кістковій тканині людини було встановлено, що є дві основних групи факторів, які чинять вплив на розвиток остеопорозу у людини. До першої групи медики відносять некеровані фактори, як: природні процеси старіння організму, генетична схильність (більша у жінок в ранній постменопаузальний період внаслідок різких гормональних змін в організмі), прийом певних медикаментозних препаратів, тривала іммобілізація кінцівок, а також ряд ендокринних захворювань. До другої групи медики віднесли порушення і незбалансованість харчування, низьку масу тіла та недостатню фізичну активність.
Для людей, які вже страждають від остеопорозу або тільки початківців відчувати його прояви, прописуються певні препарати, прийом яких поряд зі збалансованою дієтою та здоровим способом життя сприяє зміцненню скелета і м'язових тканин, а також запобігає виведення з організму кальцію – основи будь кісткової тканини.
