Збираєшся у відпустку? Ми розповімо, в яких регіонах планети можна підчепити найнебезпечніші захворювання, і навіть поділимося симптомами. Приємної подорожі!

Три найголовніших запитання для людини: хто винен, що робити і які сувеніри привезти з відпустки на батьківщину. Особливо ускладнили життя нормальним людям сноби, заклеймивші магніти на холодильник кричущим міщанством. Ось і доводиться викручуватися: футболки, чашки, фрукти і — безпрограшний — місцевий алкоголь, передає Ukr.Media.

Але є такі сувеніри, які й дарма брати не хочеться, а доводиться. За оцінкою експертів проекту Discovery Channel «Віруси», непосиди-мандрівники все частіше привозять додому з відпусток різні екзотичні інфекції, запускаючи в рідному регіоні цілі епідемії. Розповідаємо, де і що ти можеш підхопити і як цього уникнути (спойлер: краще сиди вдома або їдь в Гренландії).

Лихоманка Ебола

Геморагічною лихоманкою Ебола дуже легко розжитися в Центральній і Західній Африці, тобто в Анголі, Габоні, Демократичній Республіці Конго і Республіка Конго (не плутай, їх дійсно дві), Центральноафриканській Республіці, Чад, Гвінея, Камерун, Сенегалі, Гамбії, Буркіна-Фасо, Кот-Д'івуарі та ще в десятках невеликих держав, які не користуються помітним туристичним попитом. Вперше вірус Ебола з'явився в арсеналі зброї природи проти людства в 1976 році, тоді в Демократичній Республіці Конго та Судані загинуло понад 400 чоловік.

Найбільша спалах лихоманки Ебола сталася в 2014-м: епідемія охопила майже весь світ і забрала близько 12 тисяч життів, оскільки ліцензованої вакцини тоді не було. Тому помирав кожен другий пацієнт, то є шанси були приблизно 50 на 50. Загалом, якщо зберешся у відпустку в Центральну або Західну Африку, запам'ятай кілька простих правил.

Хороша новина: вірус не передається повітряно-крапельним шляхом. Погана новина: зараження відбувається при безпосередньому тісному контакті з інфікованими тваринами (з'їдені теж вважається) і людьми. В першу чергу це попадання на слизові оболонки та мікротравми на шкірі рідин і будь-яких виділень організму зараженого суб'єкта. Тобто треба остерігатися не лише гіпотетичних ситуацій, коли примат поділиться з тобою носовою хусткою, — потенційно небезпечний і контакт з медичними приладами, в тому числі голками, якщо вони не були як слід оброблені. Тому десять разів подумай, перш ніж набивати на плечі татуювання «Конго-2018» в пам'ять про відпустку або йти до місцевого стоматолога в сумнівну клініку. Крім того, лікарі припускають, що інфікуватися можна і через постільну білизну, а також одяг, якщо на тілі є рани, подряпини, мікротріщини. Про незахищений секс навіть говорити нічого не будемо, сам прекрасно розумієш.

І, до речі, в 2016 році вакцину від Еболи все ж винайшли. Але тут важливо швидко зреагувати і звернутися до лікарів. Інкубаційний період у Еболи від 2 до 21 дня, а найпоширеніші симптоми — висока температура, озноб, кашель, головний біль та біль у животі, блювання, діарея, загальна слабкість. Щоб не сплутати Эболу з банальної дизентерію, додай до списку тривожних сигналів біль і ломоту в м'язах.

Лихоманка Ласса

Не менш неприємна штука, з якою можна зіткнутися в Західній Африці, — лихоманка Ласса. Зараження відбувається статевим, повітряно-крапельним і контактним шляхом (через їжу, воду, попадання на пошкоджену шкіру будь-яких виділень інфікованого). Тобто механізми інфікування аналогічні лихоманки Ебола, так і симптоми легко сплутати (нездужання, розбитість, біль, температура, блювота). Вони наростають поступово, не відразу звертаючи на себе увагу, зате потім...

Відрізнити лихоманку Ласса від Ебола можна по збільшених лімфовузлів і некротичних виразок зіва, які з'являються до кінця першого тижня. Щоб їх помітити, досить відкрити рот перед дзеркалом (але краще перед лікарем). На другий тиждень до виразок додаються висип, судоми, зниження слуху, брадикардія, набряклість обличчя і тіла. Але тягнути до цієї стадії не треба: чим раніше дійдеш до лікарні, тим краще.

Жовта лихоманка

Жовта лихоманка — надбання Африки, однак можна заразитися і в Центральній і Південній Америці. Особливо небезпечні Конго, Гвінея, Судан, Сенегал, Болівія, Перу, Бразилія, Мексика, Камерун, Нігерія, Замбія, Уганда, Сомалі. Хоча список ендемічних країн набагато більше — перед поїздкою краще звіритися з офіційними сайтами. Переносять хворобу відразу кілька видів комарів, а ось від людини до людини вона не передається, хіба що зайнятися переливанням крові в польових умовах. В інших випадках побоюватися потрібно лише москітів.

Розпізнати жовту лихоманку на підступах досить складно, оскільки вона добре маскується під отруєння, малярію, денге і інші лихоманки: на перших порах це температура під сорок, озноб, головний та м'язові болі, нудота. До речі, кілька століть тому романтики-іспанці прозвали жовту лихоманку «чорної блювотою», що дозволяє уявити собі перебіг хвороби у всіх фарбах. Через кілька днів після зараження шкіра і очні яблука починають набувати жовтий відтінок через ураження печінки — цей симптом і дозволяє лікарям у переважній більшості випадків винести вірний діагноз.

Май на увазі: жовта лихоманка протікає стрімко, пацієнт гине вже на четверту добу. Спеціального лікування як такого немає, вся терапія спрямована на полегшення долі (голод, холод і спокій, анальгетики та протизапальні препарати), а також покладання на об'єднані сили імунітету і ласкавої долі.

Важливо: всього цього можна уникнути, якщо зробити щеплення. Розум вірусолога Макса Тайлера в 1937 році подарував людству ефективну вакцину, а самому вченому — Нобелівську премію. Тому перед поїздкою в Африку і Центральну Америку заздалегідь зроби щеплення, не кажучи вже про те, що деякі країни тебе без неї просто не впустять — розгорнутий на паспортному контролі (і правильно зроблять).

Лихоманка денге

Денге (наголос на перший склад) не настільки небезпечна, як Ебола, але хорошу річ костоломной лихоманкою не назвуть. За найпопулярнішою версією, назва перекладається з суахілі як «хвороба, викликана злим духом» (Ka-dinga pepo), але сучасні вчені, отруєні плодами освіти, висувають банальну, але більш правдоподібну версію: арбовирус переносять комарі в Південній і Південно-Східній Азії (під ударом особливо популярні у росіян В'єтнам, Камбоджа, Лаос, М'янма, Таїланд, Малайзія), країни Африки, Океанії і Карибського басейну. 24 квітня Таїланд і зовсім випустив офіційне попередження всім, хто збирається на Пхукет: з початку 2018 року на острові заразилися 220 осіб.

Денге перетворить інфікованої людини в організм, змучений жаром, безсонням, апатією, занепадом сил, відсутністю апетиту, нудотою і запамороченням. І це ще не все: найсильніша біль у суглобах і кістках, а також висип, почервоніння і великі, сверблячі пухирі по всьому тілу. Чудо-таблетки проти цієї напасті немає, тільки симптоматичне лікування: призначають антигістамінні, знеболювальні, жарознижувальні і знеболювальні препарати. Самого хворого накривають москітною сіткою, щоб не допустити поширення інфекції.

Лихоманка Крим-Конго

Гарантію безпеки не отримають і ті, хто вирішив провести відпустку на рідних теренах. Назва лихоманка Крим-Конго, що викликається однойменною вірусом, звучить так, ніби хтось напідпитку провів межу по карті світу і з'єднав випадкові точки, але насправді все прозаїчніше: два однакових випадку були практично одночасно виявлені в Криму (1944 рік) і — сюрприз — в Конго (1956 рік). Сьогодні вірус поширився на півдні РФ, Балканському півострові, у Китаї, Афганістані, Центральній Азії та Східній Африці.

Переносники вірусу в переважній більшості випадків — кліщі, тому в Ставропольському краї, Астраханської і Ростовській областях, де були зареєстровані спалахи захворювань, не варто втрачати пильність. Починається лихоманка Крим-Конго як і більшість лихоманок: слабкість, жар, озноб, біль і ломота у всьому тілі, нудота, блювання.

Пізніше з'являються характерні ознаки: крововиливи на шкірі, плями і гематоми, іноді охоплюють руку або ногу цілком, немов їх занурили в чорнило. Підключаються болі в печінці і різі в животі, діарея, кровоточивість ясен, можливі ускладнення у вигляді набряку легкого, осередкової пневмонії, тромбофлебіту, отиту тощо. Летальність — як пощастить: статистика скаче від 2 до 50%. Дуже багато залежить від фізичного стану людини і запасу міцності організму. Лікування немає, є зняття симптомів. Тому краще перестрахуватися: у лісах носити закритий одяг, обробляти намет і спальник репелентами, проводити профілактичну вакцинацію.

Парагонімоз

Парагонимоз — паразитарне захворювання, що викликається легеневим сисун (це такий плоский черв'як). Дістати непроханого сусіда в організм, а заодно й ураження легень, підшкірної клітковини, скелетних м'язів і головного мозку ризикують любителі річкових крабів, раків та інших погано обробляються товаришів. Найбільше шансів прихистити паразита у жителів і гостей Китаю, Японії, Кореї, Індонезії, Філіппін, півострова Індокитай, Перу, Еквадору, Венесуели, Колумбії, країн Західної Африки та Далекого Сходу РФ. Потрапивши в організм, інфекція підступно затаюється і проявляється через кілька тижнів — дуже часто хворі встигають повернутися додому. Тут-то їх і наздоганяє задишка і кашель. У цьому випадку лікарям складно запідозрити екзотичну заразу, з-за чого нерідко ставиться помилковий діагноз — пневмонія або бронхіт. Неправильно і не вчасно поставлений діагноз значно збільшує вірогідність серйозних ускладнень і навіть летального результату.

Найнеприємніше у всіх цих екзотичних хворобах — це їх прагнення вийти із зони комфорту і потяг до бродяжництва: вони вже давно покинули свій традиційний ареал проживання і поширилися по всьому світу, багато в чому із-за розвитку міжнародного туризму та вантажоперевезень. Холеру, яка раніше була бичем Індійського субконтиненту, сьогодні щорічно заражаються від 1,5 до 4 мільйонів осіб у всьому світі, лихоманкою Західного Нілу в останні роки перехворіли країни від Сербії до США, а Ебола в 2015 році прогриміла не тільки в Африці, але і в Іспанії, Італії, Великобританії і США.

Експерти проекту «Віруси» кажуть, що глобальна загроза може з'явитися з нізвідки в будь-якій точці планети, і нам залишається тільки бути готовими до цього і враховувати помилки минулого. Як людству вдалося перемогти віспу, що таке грип насправді і як вчені намагалися виграти гонку з часом, коли над нами нависла ймовірна пандемія Еболи — дізнайся з програми «Віруси», яка виходить з 16 травня по середах о 22: 00 на Discovery Channel.