На великій вибірці британців: понад 90 тисяч осіб, передає Ukr.Media.
Результати роботи опубліковані в журналі The Lancet Psychiatry, показують, що пізно відходять до сну люди частіше страждають від біполярного розладу і депресії, а також скаржаться на самотність і психічне неблагополуччя.
У сучасних людей через штучного освітлення нерідко збиваються біологічний годинник (циркадні ритми, що регулюють цикли сну і неспання з допомогою ланцюгів генів і білків). Порушення "налаштувань" таких годинників (крім світла вплинути на них може і необхідність працювати в нічну зміну і спати вдень) несе за собою безліч негативних наслідків, наприклад, підвищений ризик розвитку хвороби Альцгеймера і розсіяного склерозу.
Тому лікарі і адепти здорового способу життя рекомендують утримуватися від занять, здатних перешкодити своєчасному відходу до сну: наприклад, просять не користуватися гаджетами перед сном. На користь справедливості цієї ради можуть говорити і результати дослідження, проведеного вченими з Університету Глазго під керівництвом Лори Лайалл (Laura Lyall). У їхньому експерименті були використані дані про семиденної активності людей, зняті за допомогою наручних браслетів: всього під спостереженням були 91105 учасників проекту UK Biobank у віці від 37 до 73 років.
На основі даних з браслетів вчені розрахували, наскільки цикл сну і неспання був порушений: тобто наскільки активним був учасник у нічний час. Іншої змінної було наявність в учасників психічних розладів, а також їх суб'єктивна оцінка власного психічного благополуччя. Вчені також враховували інформацію про пори року, коли проводилися спостереження, про поле і раси учасників, споживання алкоголю і тютюну, соціоекономічному статус, загальної активності (її також виміряли за допомогою браслета), а також індекс маси тіла і дитячих травмах — у якості показника ймовірності розвитку психічних розладів.
Виявилося, що серед більш активних у нічний час людей ризик наявності біполярного розладу був на 11% вище, а депресії — вище на 6%. Крім того, ці учасники також частіше повідомляли про самотність, психічне неблагополуччя і невдоволення власним здоров'ям.
Незважаючи на те, що вибірка учасників у дослідженні досить велика, встановити причинно-наслідковий зв'язок між активністю в нічний час доби і психічним станом не можна: пізній відхід до сну може бути як причиною, так і наслідком психічних розладів і загального незадоволення своїм станом.
Варто також зазначити, що при аналізі дослідники врахували дані про загальної добової активності учасників, завдяки чому стало можливим виключити ймовірність, що на встановлення взаємозв'язку вплине нетиповий режим: робота в нічну зміну і денний сон.
У чому надмірного впливу штучного освітлення на здоров'я людини сприяє постійне використання гаджетів. Вони випромінюють яскраве блакитне світло (це дозволяє екрану бути видимим навіть вдень), який сприймається людським оком як різкий білий. При використання гаджетів вночі організм вирішує, що світло, що потрапляє на сітківку, — насправді денний: з-за цього сповільнюється виробництво мелатоніну. Крім того, різке контрастне освітлення стомлює очі. І хоча робота не зазначає прямого взаємозв'язку саме між використанням гаджетів в нічний час і ризиком розвитку психічних хвороб, один з авторів роботи Деніел Сміт (Daniel Smith) впевнений, що провиною порушення роботи біологічного годинника служить погана гігієна сну, одним з показників якої — використання гаджетів вночі.
Гаджети — не єдине джерело штучного освітлення, що може збити роботу циркадних ритмів і втомлювати очі. У 2016 році Американська медична асоціація, наприклад, випустила доповідь, в якому описала вплив на здоров'я людей світу від світлодіодних вуличних ліхтарів.
