До недавнього часу було прийнято народжувати дітей віком до тридцяти років, породіль старшого віку називали жахливими словами на кшталт старородяща і взагалі таврували як могли, інформує Ukr.Media.
Мовляв, вже онуки, яке там дітей народжувати, сиди вже бабця і не висувайся, в'яжи онукам шкарпетки і забудь про те, що ти жінка.
Але все одно більше жінок стало народжувати після сорока. На мій погляд це добре, і я поясню чому.
Взагалі коли народжуються діти-це найбільше щастя. І для сорокарічних матусь діти найчастіше кохані, жадані. Ці діти народжуються і стають радістю для своїх батьків, і батьки можуть дати дітям все необхідне для їх здоров'я і розвитку.
А ще дитина, народжена матір'ю в сорок плюс, подовжує молодість. Така матуся оточена дітьми, турботами дітей, це багато спілкування, нових знайомств, в загальному їй зовсім не нудно жити. І у такої матусі після сорока більше знань про дітей, більше терпіння і мудрості. Тобто у пізнього батьківства багато плюсів.
Та й чи можна вважати пізнім батьківство у сорок років? Адже жінки і чоловіки в цьому віці ще повні сил, попереду багато чудових і щасливих років, так що можна встигнути і виростити дітей, і онуків поняньчити і взагалі все чудово. На мій погляд, пізнє батьківство це коли завдяки сучасним репродуктивним технологіям жінки народжують у 60+ і старше.
Хоча допускаю що ви можете думати інакше про мамусь, які народжують дітей у віці 40+. До речі, а серед ваших рідних і знайомих є люди, які "пізно" народили дітей?
