Український ринок ліків збираються серйозно змінити і переділити. У Верховній Раді зареєстрований проект змін (№1199) до закону «Про лікарські засоби». Далеко не всі законопроекти, які потрапляють до парламенту, стають законами, але той факт, що серед ініціаторів цього документа помічені такі «реформатори», як Мусій, Геращенко і Кужель, і підтримує їх не хто інший, як сама голова профільного комітету ВР Ольга Богомолець, говорить про те, що за проектом стоїть серйозне лобі, інформує Ukr.Media.
Документ готувався ударними темпами. Вперше про нього стало відомо в той же день, коли відбулося перше засідання щойно створеної робочої групи при комітеті Верховної Ради з охорони здоров'я — 18 квітня 2018 року. У експертів фармакологічного співтовариства цей поспіх викликала подив, все-таки реформи в такій чуйній сфері, як охорона здоров'я, вимагають зваженого і змістовного підходу. Критики висловлювали сумніви, чи не позначиться прийняття непродуманих змін на доступності ліків для населення.
Опублікований на сайті Ради законопроект №1199 припускає 9 найбільш важливих нововведень :
- Заборона на продаж ліків в недозволених місцях. Їх дозволяють реалізовувати виключно в аптеках та аптечних пунктах.
- Скорочення кількості аптек шляхом обов'язкового територіального регулювання: вони не повинні бути ближче 500 метрів один від одного.
- Власникам аптек забороняється займатися іншими видами господарської діяльності, крім продажу ліків.
- Фізособа-підприємець (ФОП) для продажу медпрепаратів повинна мати вищу освіту не нижче другого рівня (магістр) в категорії «Фармація».
- ФОП для роботи з ліками зобов'язане мати сертифікат провізора-спеціаліста від закладу післядипломної освіти.
- Підприємцю заборонені підробітки: він не має права одночасно працювати в іншій аптеці.
- ФОП не має право на аптечні мережі, воно не може відкривати більше однієї аптеки.
- У складі юридичної особи, що продає медпрепарати, повинно бути не менше трьох засновників (акціонерів), не представлених в інших компаніях та ФОП, причому всі повинні виконувати вищевказані освітні вимоги.
- Юрособа не може мати більше 4 аптек роздрібної торгівлі на область і більше 8, якщо вона займається виробництвом ліків.
У пояснювальній записці автори змалювали благі цілі законопроекту: це і адаптація законодавства до норм Євросоюзу, і боротьба з монополізмом і недобросовісною конкуренцією. Але в Україні вже чимало хороших законів, які не виконуються або виконуються в чиїхось персональних інтересах. Так що ключовий момент — в чиїх інтересах буде виконуватися цей закон у разі його прийняття.
Головні факти
- Законопроект б'є по малим підприємствам, хоча в преамбулі йдеться як раз про їх захист. ФОП пропонує протягом 3 місяців привести свою діяльність у відповідності з вимогами до індивідуалізації суб'єктів роздрібної торгівлі лікарськими засобами та місць для здійснення ними діяльності», а протягом року екстрено стати провізорами. Для тих, хто не є провізором, ця вимога означає закриття. В цілому позитивний момент — продажем медпрепаратів займуться професіонали. У місті вимоги будуть здійсненні, однак незрозуміло, що буде в сільській місцевості, де ліки найчастіше продають саме «неосвічені» ФОП. Захочуть великі аптечні мережі занурюватися в невеликі населені пункти — питання.
- Бізнес зможе легко обійти обмеження за власниками аптечних мереж. Схем для цього вистачає. І, швидше за все, підприємці надійдуть дуже просто — закриють діючі підприємства і одразу відкриють нові на нових засновників. Нічого складного в цьому немає.
- Відстань між аптеками в 500 метрів — це добре. Не буде аптек на кожному розі і з шаленою конкуренцією. Але, звичайно ж, якщо хтось буде за цим стежити. Незрозуміло, чиїм обов'язком стане даний контроль, буде фактично здійснюватися або загрузне в корупції.
- Нові вимоги і боротьба з дрібними мережами аптек з посиланням на європейські стандарти, можуть зіграти на руку великим мережам, і вилитися в монополізацію ринку. І як наслідок — зростання цін на рядових споживачів.
Чим все обернеться
Благі цілі законопроекту відзначили і представники фармацевтичної спільноти. Асоціація представників міжнародних фармацевтичних виробників в своєму повідомленні назвала необхідні положення, які спрямовані на визначення і поліпшення професійного рівня фахівців у сфері фармацевтики, однак виділила і підводні камені законопроекту.
«Відзначимо, що дійсно в країнах Європейського Союзу встановлено різні механізми забезпечення конкурентного середовища в аптечній сфері, в тому числі шляхом встановлення мінімальної відстані між аптечними установами, підвищеними вимогами до їх засновникам, можливій кількості відкритих точок. Однак вважаємо, що встановлення будь-яких обмежень у можливості законного ведення економічної діяльності вимагають попереднього широкого діалогу з усіма зацікавленими особами, про що нам невідомо, а також аналізу їх наслідків», — наголосили в Асоціації.
З цим згоден і президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк.
«АМКУ визнав, що вже йде монополізація ринку, та аптечні мережі відіграють у цьому велику роль. Це створює ризики, препарати будуть дорожче, недоступні, все йде в максимізацію прибутку. Все одно, що продавати, — тапочки, туфлі, ліки... Аптечний бізнес все-таки повинен бути зверненим до людини. У нас достатньо хороших законів. Але для людей вони пишуться рідко, вони пишуться для кого завгодно. В основному, щоб заробити гроші», — зазначив він у розмові.
Сердюк звернув увагу, що в Україні відсутні 30% ліків, які використовуються європейськими лікарями, але в законопроекті Богомолець завдання виправити це положення не ставиться.
«У законі немає ні слова про те, що кожні ліки повинні мати підтвердження терапевтичної еквівалентності. Хліб, видовище і таблетки — це три кити, на яких тримається держава», — зауважив експерт.
На прогалини в законопроекті звернула увагу і Асоціація представників міжнародних фармацевтичних виробників.
«Вважаємо, що на даний момент актуальним є питання врегулювання порядку доступу пацієнтів до лікарських засобів через сучасні електронні технології — онлайн торгівлю. На жаль, сфера електронної торгівлі лікарськими засобами залишається в стороні від фокусу уваги законодавців. Саме дане питання вимагає в поточній ситуації законодавчого регулювання, так як, з одного боку, відсутні чіткі механізми забезпечення безпеки одержуваних пацієнтом лікарських засобів (з точки зору їх зберігання, транспортування, легальності походження), а з іншого — саме онлайн-торгівля може значно поліпшити швидкість і доступ пацієнтів до лікарських засобів, у тому числі маломобільних груп громадян», — йдеться в повідомленні організації.
Перше прочитання показує орієнтацію законопроекту на захист інтересів великого бізнесу і на витіснення дрібного — ФОП відтирається з аптечного ринку. Чого не робить документ — не захищається споживачами, на нього він взагалі не орієнтований. Не на зниження або хоча б на врівноваження цін, не на підвищення доступності ліків і розширення їх асортименту.
