Ситуація SOS — як впоратися з підвищеною тривожністю. З почуттям тривоги, в тій чи іншій мірі, стикалася кожна з нас. Як відрізнити адекватну тривогу від необгрунтованої? Як впоратися з підвищеною тривожністю? Розповідаємо в матеріалі.

Тривожність - це схильність людини до сильних переживань по незначним приводах, інформує Ukr.Media.

Страх і тривога

Насамперед, зрозуміємо чим тривога відрізняється від страху. Тривога - це смутні відчуття щодо майбутніх подій. Ситуації, коли результат невизначений (поїздка в ЗАГС, подання документів тощо), викликають тривогу.

У той час як страх - це сильний переляк або боязнь і основна причина тривожності.

Обидва стани прийнято вважати природним емоційним процесом.

Причини підвищеної тривожності

При соціальній тривожності - велике скупчення людей.

При публічній тривожності - страх опинитися в незручній ситуації (увага концентрується на можливі неприємності, які могли б статися).

Екзистенціальна тривога - страх перед смертю, а також страх, що життя проходить даремно.

При тривозі, що з'являється при виборі - страх перед прийняттям певного рішення.

Посттравматична тривожність - безпричинне занепокоєння, після пережитої психологічної травми.

Часто почуття тривожності виховують в нас батьки. Саме вони розповідають нам про те, що життя сповнене небезпек, а світ страшний і жорстокий. І якщо побоювання всього оточуючого в дитинстві захищає нас, то для дорослої людини це може трансформуватися в справжню проблему.

Причинами тривожності можуть також виступати: постійні недосипання, стресова робота і навіть гормональні проблеми.

Іноді підвищений рівень тривожності може бути симптомом соматичних або психічних захворювань та станів, серед яких шизофренія і маніакально-депресивний психоз.

До проявів надмірної тривожності варто віднести:

  • страхи, тривога і неспокій в безпечних ситуаціях;
  • низьку самооцінку;
  • підвищене переживання за близьких;
  • чутливість до власних невдач;
  • відсутність інтересу до незнайомої діяльності;
  • невротичні звички (гризти нігті, смоктати пальці тощо).

Саме ці дії допомагають людині зняти емоційну напругу.

Дратівлива поведінка, грубість по відношенню до оточуючих. Або апатія і байдужість.

Тривожний стан у дорослих і дітей може супроводжуватися головним болем, серцебиттям, зниженням апетиту, погіршенням якості сну.

Як впоратися з підвищеною тривожністю

Якщо тривога турбує людину і заважає жити - потрібно негайно звернутися до фахівця (психолога або психіатра), адже ця реакція може бути симптомом соматичних або психічних захворювань.

Найбільш ефективні методи лікування:

  • медикаментозна терапія;
  • поведінкове лікування;
  • когнітивна психотерапія.

Ці види лікування допоможуть впоратися з почуттям тривоги, розібратися в її причинах.

У будь-якому випадку, якщо почуття тривоги настільки сильне або часте, що заважає жити повноцінним життям, - потрібно неодмінно звернутися до лікаря (терапевт, невролог, психіатр) або хоча б до психолога.

Причин може бути безліч. І лікування повинно бути спрямоване саме на усунення причини, а не маскування симптомів.

Якщо це гормональні проблеми, то який сенс пити транквілізатори, якщо можна просто зайнятися своїм здоров'ям, відновити гормональний фон і одним махом позбутися від цілої купи проблем? Якщо причина в напруженому графіку, стресових умовах роботи, постійному недосипу, то потрібно в першу чергу налагодити своє життя, а не пити валеріану. Але якщо таки лікар вирішує, що вам необхідні транквілізатори. То тут два варіанти розвитку подій: або ви довіритися лікарю, або - ні, шукаєте іншого лікаря, і приймаєте рішення, вже грунтуючись на двох думках.