Мона Ліза посміхається. З цим давно вже не сперечаються. Представникам нинішнього покоління експертів і ентузіастів дісталася інша загадка - зрозуміти, чому жінка на портреті Леонардо да Вінчі посміхається так дивно, інформує Ukr.Media.
Нещодавно розгадка начебто знайшлася. Її запропонували Мендіп Мехра, директор серцево-судинного центру і жіночої лікарні в Брігхеме, і його колега Хіларі Кемпбелл з Університету Каліфорнії. Діагноз Мони Лізи медики поставили, як і належить, попередньо оглянувши її. Не саму, звичайно, а ту, що є в мальовничому вигляді.
Мехра і Кемпбелл вказали: у жінки, яка позувала художнику, одутле обличчя, набряклі руки, жовтуватий відтінок шкіри, рідке волосся на голові, а нижче - на бровах - їх взагалі немає. Випали. Щитовидка збільшена.
Діагности вважають, що подібні зовнішні прояви свідчать лише про одне: у Мони Лізи був гіпотиреоз - захворювання, викликане недоліком гормонів щитовидної залози. А посмішка? Швидше за все, вона не загадкова, а дурнувата. Що теж відповідає поставленому діагнозу. Люди які страждають гіпотиреозом часто демонструють ознаки легкого розумового розладу.
Медики захоплюються майстерністю Леонардо да Вінчі, який виписав портрет неймовірно реалістично - точно відтворив симптоми гормонального захворювання. Відтворив так, що їх зуміли розпізнати через майже 500 років.
Якщо діагности праві, то у Лізи був грубий голос, вона була млявою, повільною. Часто зябла і швидко утомлялась. Страждала від запорів. До того ж мала схильність до повноти.
До речі, згідно з історичними хроніками, в XVI столітті гіпотиреоз був поширений серед населення Італії - людям не вистачало йоду.