Погана гігієна порожнини рота може виявитися фактором ризику хвороби Альцгеймера. Результати, свідчать про те, що захворювання пародонту (наприклад, хронічне запалення ясен) можуть спровокувати невиліковну в даний час хворобу Альцгеймера.

Тривалий вплив бактерій, що викликають інфекції околозубних тканин, призводить до запалення і дегенерації нейронів головного мозку, схожим з наслідками хвороби Альцгеймера. Про це йдеться в новому дослідженні Іллінойського університету (University of Illinois) в Чикаго, проведеному на мишах, інформує Ukr.Media.

«Інші дослідження продемонстрували тісний зв'язок між пародонтом і когнітивними порушеннями, але це перше дослідження, яке показує, що вплив відповідних бактерій призводить до утворення бляшок, які прискорюють розвиток невропатології у пацієнтів з хворобою Альцгеймера», - розповіла доктор Кейко Ватанабе (Keiko Watanabe), один з авторів дослідження, професор пародонтології в Стоматологічному коледжі (College of Dentistry) Іллінойського університету.

Для з'ясування, як впливають бактерії Porphyromonas gingivalis на здоров'я мозку, дослідники викликали хронічний пародонтит (пошкодження м'яких тканин з втратою кісткової тканини навколо зубів) у 10 мишей. Ще 10 мишей використовувалися в якості контрольної групи. Після 22 тижнів повторного перорального застосування бактерій вони вивчили тканину головного мозку мишей і порівняли стан здоров'я мозку.

Дослідники виявили, що у мишей, які хронічно піддавалися впливу бактерій, значно вище кількість накопиченого бета-амілоїду - сенільних бляшок, характерних для мозкової тканини пацієнтів з хворобою Альцгеймера. Крім того, вони мали більш сильне запалення головного мозку і менше неушкоджених нейронів.

Ці результати були додатково підтверджені аналізом бета-білка амілоїду і РНК-аналізом, який показав більшу експресію генів, пов'язаних із запаленням і дегенерацією в досліджуваній групі. ДНК пародонтальних бактерій також була виявлена в мозковій тканині мишей з досліджуваної групи, а бактеріальний білок спостерігався всередині їх нейронів.

Дослідники вважають результати перспективними, тому що вони використовували модель миші дикого типу (без генних мутацій); тоді як більшість модельних систем для вивчення хвороби Альцгеймера засновані на генетично схильних мишах.

Розуміння причинності та факторів ризику розвитку хвороби Альцгеймера має вирішальне значення для розробки лікування, особливо якщо мова йде про спорадичної або пізньої хвороби, яка становить більш як 95% випадків і має, як правило, невідомі причини і механізми.

Зроблені дослідниками висновки є значними як для наукової спільноти, так і на рівні окремого індивіда. «Гігієна порожнини рота є важливим предиктором хвороби, включаючи хвороби, що відбуваються за межами рота. Люди можуть зробити багато для свого особистого здоров'я, серйозно ставлячись до здоров'я ротової порожнини», - резюмувала Кейко Ватанабе.