Мозок має властивість «ремонтувати» розриви уві сні. Нове дослідження показало, що мікроглія грає важливу роль в реорганізації зв'язків між нервовими клітинами, боротьбі з інфекціями та усуненні пошкоджень в мозку під час сну.

Клітини мікроглії — перший «оборонний пост» мозку. Вони патрулюють головний і спинний мозок і виконують безліч різних функцій: наприклад, очищають тканини від накопичених продуктів їх життєдіяльності або розпаду і борються з інфекційними агентами, інформує Ukr.Media.

Але тільки недавно вчені показали, що ці клітини також грають важливу роль в пластичності — безперервному процесі, за допомогою якого утворюються і перебудовуються зв'язки між нейронами в процесі їх розвитку. Ці зв'язки відповідають за навчання, пам'ять, когнітивні та моторні функції.

У попередніх роботах дослідники показали, як мікроглія взаємодіє з синапсами — сполуками нервових клітин, по яким між ними передається електричний імпульс. Мікроглія допомагає підтримувати здоров'я і функціонування синапсів і скорочувати зв'язки між нервовими клітинами, коли вони більше не потрібні для роботи мозку.

Нове дослідження вказує на роль в цьому процесі норадреналіну — речовини, яке сигналізує про порушення і стрес в центральній нервовій системі. Це з'єднання присутнє в мозку в невеликих концентраціях під час сну, але, коли його починає вироблятися більше, нервові клітини починають порушуватися, а людина прокидається.

Дослідження показало, що норадреналін також діє на специфічний рецептор — бета-2-адренорецептор, високі рівні якого містяться в мікроглії. Коли ця речовина присутня в мозку, мікроглія впадає у свого роду сплячку.

У цій роботі вчені використовували передову технологію візуалізації, яка дозволила спостерігати активність в живому мозку. Цей метод показав, що, коли миші піддавалися впливу високих рівнів норадреналіну, мікроглія ставала неактивною: вона не могла реагувати на місцеві ушкодження і відступала від своєї ролі в перебудові мозкових мереж.

Це дослідження підтверджує важливий зв'язок між сном і здоров'ям мозку і може допомогти пояснити, чому порушення сну можуть бути фактором ризику розвитку нейродегенеративних станів, таких як хвороба Альцгеймера і Паркінсона.