Німецькі молекулярні біологи дослідили, що вірус герпесу, проникаючи в клітини людини, пригнічує захисні реакції організму. Ці спостереження допомогли з'ясувати, що екстракт капусти броколі, а також експериментальні ліки від хвороб нирок уповільнюють поширення вірусу, інформує Ukr.Media.перше дослідили
«Ми візуалізували ті зміни, які виникають у роботі кожного гену клітини, куди проникав вірус. Ці спостереження допомогли нам зрозуміти, що включення гену NRF2 уповільнювало розвиток інфекції і посилювало опір щодо атак вірусу», — пояснив один з авторів роботи, біолог з Центру молекулярної медицини імені Макса Дельбрюка (Німеччина) Ведран Франке.
Дослідники відзначили, що вірус герпесу — один із найбільш поширених збудників хвороб на Землі. Перший підтип цього вірусу hsv-1 викликає «застуду» на губах, а другий — hsv-2 вражає в основному статеві органи людини. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), перший підвид герпесу заразив більше половини дорослого населення Землі, а другий — кожну десяту чи восьму людину.
Доволі довго герпес, особливо hsv-1, вважався нешкідливим вірусом. Однак в останні роки почали з'являтися підтвердження того, що він може провокувати розвиток хвороби Альцгеймера, енцефаліту, деяких форм раку статевих органів та інших небезпечних хвороб.
«Ситуація ускладнюється тим, що вакцини від герпесу поки не існує. Людина залишається зараженою вірусом протягом всього свого життя», — підкреслюють вчені.
Спостерігаючи за проникненням герпесу у поодинокі фібробласти, клітини людської шкіри, Франке і його колеги зробили великий внесок щодо вирішення цієї проблеми. Для цього вони підраховували кількість копій вірусу всередині клітин і стежили за тим, як змінювалася активність тих або інших генів людини, а також самого патогену, після потрапляння герпесу в живильне середовище і в середину клітин.
Спостерігаючи за цим, вчені сподівалися зрозуміти, які саме ділянки геному відповідають за реакцію на атаки вірусу і як hsv-1 пригнічує їх роботу, чи залишається невидимим для клітинних систем захисту. Усього вчені заразили понад 12 тис. одиничних клітин шкіри і простежили за змінами у роботі понад 3 тис. генів.
Як показали виміри, вірус починав розмножуватися всередині клітин шкіри не відразу. У перші години після його проникнення кількість копій вірусу всередині них залишалася дуже низькою, а велика частина генів вірусу ніяк не проявляла себе у фібробластах. Те, що відбувалося з жертвами hsv-1 в наступні години, залежало від активності ланцюжка генів, яка пов'язана з роботою білка NRF2.
За словами вчених, цей фермент відповідає за реакцію клітин на запалення і високий рівень хімічно агресивних молекул всередині них. Він включає десятки інших генів і змушує їх виробляти антиоксиданти, які нейтралізують цю загрозу і захищають ДНК від пошкоджень. Порушення в його роботі, зокрема, призводять до появи ниркової недостатності, розсіяного склерозу і багатьох інших хвороб.
Керуючись цією ідеєю, дослідники спробували пригальмувати розвиток вірусу, використовуючи препарат RTA-402, експериментальні ліки проти хвороб нирок, а також сульфорафан (схожа на нього речовина, яка у великих кількостях є в броколі та інших видах капусти). І той, і інший стимулятор активності NRF2 помітно загальмували поширення вірусу, різко зменшили кількість вірусних частинок, які виробляли вже заражені клітини, і захистили значну частину здорових фібробластів шкіри від атак герпесу. Як сподіваються вчені, подальше вивчення цього ланцюжка генів і подібних препаратів дозволить створити перші ліки проти герпесу.
